Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
(state of emergency) - режим, що вводиться в державі чи на окремих територіях (у регіонах) ...
(state of emergency) - режим, що вводиться в державі чи на окремих територіях (у регіонах) ...
Від сімнадцятого до початку двадцятого сторіччя країни Заходу засновували колонії в численних регіонах світу, застосовуючи в разі потреби свою досконалішу воєнну силу. І хоча фактично майже всі з цих колоній на сьогодні здобули незалежність, наступ колоніалізму був тим вирішальним фактором, який зробив суспільну мапу світу такою, якою ми її сьогодні знаємо. В деяких регіонах, наприклад, у Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії, раніше дуже мало заселених групами мисливців і збирачів, європейці сьогодні складають більшість населення. В інших регіонах, передусім на великих територіях Азії, Африки та Південної Америки, тубільне населення досі переважає.
Суспільства першого типу, включаючи й Сполучені Штати, стали індустріальними. Суспільства з другої категорії колонізованих європейцями територій перебувають здебільшого на багато нижчому рівні індустріального розвитку, і їх часто називають суспільствам* "третього світу". Сюди входять Китай, Індія, більшість африканських країн (таких як Нігерія, Ґана Й Алжир) і країни Південно Америки (наприклад, Бразилія, Перу та Венесуела). Оскільки багаті з цих суспільств розташовані на південь від Сполучених Штатів Європи, їх іноді всіх разом об'єднують під назвою Південь, проти ставляючи його багатшій, індустріалізованій Півночі.
Термін "третій світ" спочатку виник унаслідок різниці, яка пс стала між трьома головними типами суспільства, що сформували^ в першій половині двадцятого сторіччя. Країнами "першого світу були (і є) індустріалізовані держави Європи, Сполучені Штати, Австралазія (Австралія, Нова Зеландія, Тасманія і Меланезія) та Японія. Майже всі країни "першого світу" мають багатопартійні, парламентські системи врядування. Суспільствами "другого світу" називали суспільства комуністичні, тобто колишній Радянський Союз, а також країни Східної Європи, включаючи Чехословаччину, Польщу, Східну Німеччину та Угорщину. Суспільства "другого світу" мали економіку централізованого планування й відводили незначну роль приватній власності або конкурентному економічному підприємству.