Соціологія: пер. с англ.

Ми можемо з більшою певністю говорити про громадську оцінку сексуальності, аніж про її приватну практику, тому що, з огляду на свою природу, подібна практика здебільшого лишається незадокументованою. Коли Елфрід Кінсі розпочав своє дослідження в Сполучених Штатах у 1940—1950-х роках, то була перша спроба здійснити широкомасштабне дослідження тодішньої сексуальної поведінки. Кінсі та його колеги накликали на себе гострий осуд релігійних організацій, а в газетах та Конгресі Сполучених Штатів його працю називали аморальною. Але він уперто працював далі і врешті-решт зібрав історії сексуального життя вісімнадцяти тисяч людей — достатньо представницької вибірки білого населення Сполучених Штатів (Kinsey., 1948, 1953).

Результати дослідження Кінсі здивували більшість і шокували багатьох, оскільки показали величезну різницю між тим, як публіка уявляла собі тогочасну сексуальну поведінку людей, і тим, якою ця поведінка була насправді. Він з'ясував, що близько 70 відсотків чоловіків мали статеві зносини з повіями, а 84 відсотки — дошлюбний сексуальний досвід. Проте, згідно з подвійним стандартом, 40 відсотків чоловіків прагнули, щоб їхні наречені були незайманими. Понад 90 відсотків чоловіків займалися мастурбацією і близько 60 відсотків — тією або тією формою орального сексу. Серед жінок близько 50 відсотків мали дошлюбний сексуальний досвід, хоча здебільшого зі своїми майбутніми чоловіками. Близько 60 відсотків практикували мастурбацію і той самий відсоток мали орально-генітальні контакти.

Прірва між публічно схвалюваною сексуальною поведінкою і поведінкою реальною, що її виявили дослідження Кінсі, була, можливо, особливо глибокою в той конкретний період, відразу по другій світовій війні. Сексуальна лібералізація почалася значно раніше, в 1920-х роках, коли багато молодих людей відчули себе вільними від суворих моральних правил, яким підкорялися попередні покоління. Мабуть, сексуальна поведінка зазнала тоді значних змін, але проблеми, що стосувалися сексуальності, ще не обговорювалися так відверто, як обговорюються сьогодні. Особи, що віддавалися сексуальним розвагам, які тоді на людях ще суворо осуджувалися, приховували свою поведінку, навіть не здогадуючись, скільки людей роблять те саме. Бра більшої дозволеності 1960-х років привела декларовані принципи поведінки в більшу відповідність із тим, що відбувалося насправді.