Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
СТАТУС у теорії Вебера має відношення до соціальної репутації або престижу, що його здобуває та чи та група, відрізняючись цим від інших подібних соціальних груп. Статусні ознаки часто змінюються незалежно від класового поділу, і соціальна репутація може бути або позитивною, або неґативною. Позитивно привілейовані статусні групи включають у себе будь-які угруповання людей, що мають високий престиж в умовах даного суспільного ладу. Наприклад, мають високий престиж лікарі та адвокати у британському суспільстві. Групи паріїв — це неґативно привілейовані статусні групи, які зазнають дискримінації, що не дозволяє їм скористатися з можливостей, відкритих для більшості інших. Групою паріїв у середньовічній Європі були євреї, їм заборонялося брати участь у певних видах діяльності й обіймати високі офіційні посади.
Володіння багатством за звичайних умов наділяє високим статусом, але при цьому існує чимало винятків. Термін "аристократична вбогість" відсилає нас до одного з таких прикладів. У Британії особи з аристократичних родин користаються з великої поваги в суспільстві навіть у випадку втрати свого багатства. І навпаки, добропристойною заможною спільнотою "скоробагатьки" часто зневажаються.
Тоді як клас об'єктивно заданий, статус залежить від суб'єктивної оцінки людьми соціальних відмінностей. Класи формуються за допомогою економічних чинників, що асоціюються з власністю та доходом; статус зумовлюється різними стилями життя, властивими для певних соціальних груп.