Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Дивись також:

Абстрагування

прийом мислення, що передбачає відображення в людській свідомості предметів і явищ об’єктивної дійсності, мисленого відокремлення ...

КОММУНИСТИЧЕСКИЕ ПАРТИИ

стали возникать в Европе в середине XIX в. после превращения наемных промышленных рабочих в многочисленный ...

КОНФЛИКТ (теории)

— совокупность теоретических концепций, методологических приемов и направле­ний исследования явлений, имеющих прямое или косвенное отношение ...

Робітничий клас

Робітничий клас складається з людей, що виконують ручну працю, так званих "синіх комірців". Як і в середньому класі, всередині робітничого класу існують досить чітко означені лінії поділу. Головна причина такого поділу — різні рівні кваліфікації. На вищий робітничий клас, що складається з кваліфікованих робітників, часто дивляться як на "робітничу аристократію", адже ті, хто до неї належить, мають вищі доходи і кращі умови праці, ніж люди, що виконують простішу ручяу працю. Тим, хто належить до робітничої аристократії, менше загрожує і безробіття. Хоча деякі робочі кваліфікації утратили своє значення внаслідок технологічного поступу, а отже, погіршилося і становище робітників відповідного фаху, наприклад, друкарів, загалом економічні умови кваліфікованих робітників за останні роки поліпшилися. В багатьох професіях заробітки залишилися порівняно високими, а становище стабільним; вони значно менше потерпіли внаслідок зростання рівнів безробіття, аніж ті, хто зайнятий у менш кваліфікованих галузях ручної праці.

Нижчий робітничий клас складається з тих, хто виконує некваліфіковану або напівкваліфіковану працю, що не вимагає тривалого навчання та підготовки. Більшість таких робіт гірше оплачуються і дають менші Гарантії трудової зайнятості, ніж кваліфікована праця.

Види праці робітничого класу різняться за тривалістю робочого дня чи тижня та трудовими Гарантіями. Розрізнення центральної та периферійних зон економіки допомагає прояснити цей аспект. Центральні сектори — це ті, де робітники працюють повний робочий день, дістаючи достатньо високу платню й маючи довготривалі трудові Гарантії зайнятості. В периферійних секторах ґарантій зайнятості не існує, оплата праці там низька, а частка робітників, які працюють неповний день, є досить високою. Кваліфіковані робітники, а також частина напівкваліфікованих та некваліфікованих (переважно білих чоловіків), домінують у центральних секторах, де до того ж існує високий рівень профспілкової організації. Решта трудяться в периферійному секторі, де професійні спілки організовані слабо.