Соціологія: пер. с англ.

Сьогодні неручну роботу виконує набагато більше людей, аніж то було раніше; але серед соціологів тривають запеклі дебати, чи стали вони внаслідок цього "середнім класом", чи ні. Тут виникають дві істотні проблеми. По-перше, багато вакансій більш рутинної неручної праці сьогодні заповнюються жінками. Відбувається процес, який називають, можливо, трохи невдало, фемінізацією рутинної "білокомірцевої" роботи. Як ми ще побачимо, проблема класу та тендеру є дуже складною.

По-друге, умови праці для багатьох людей на такій роботі значно спростилися або декваліфікувалися; навички та вміння, які раніше вимагалися від людини-працівника, певною мірою атрофувалися внаслідок того, що машини перебирали на себе дедалі більше людських функцій. Це стосується, наприклад, клерківської та секретарської роботи в установах; підрахунки, писання та організаційну діяльність дедалі більше брали на себе друкарські машинки, арифмометри, фотокопіювальні машини, а зовсім недавно — комп'ютери та ворд-процесори.

Фемінізація і декваліфікація, по суті, прямо між собою пов'язані. Наприклад, що більше зростала кількість людей клерківських та аналогічних професій, то вищим ставав відсоток жінок у цих галузях і тим рутиннішими ставали самі ці галузі. Жінки також витісняють чоловіків на нижніх рівнях таких секторів, що дуже швидко розвиваються, — маркетинг, роздрібна торгівля та індустрія розваг та відпочинку. Такі професії, як продавець або касир у крамниці, майже повністю фемінізовані.

У своєму широкознаному дослідженні "Праця та монополістичний капітал", опублікованому близько двох десятків років тому, Гарі Бревермен твердив, що більшість рутинних "білокомірцевих" професій настільки декваліфікувалася, що вони тепер дуже мало відрізняються від ручної праці. Автор запевняє, що тут аж ніяк не йдеться про зростання середнього класу, радше навпаки, ми тут маємо справу з процесом "пролетаризації". Ці групи виштовхуються вниз, у робітничий клас, що швидко зростає, включаючи в себе багато працівників "неручних" професій (Вraverman, 1974).