Соціологія: пер. с англ.

Чи поведуть нас до майбутнього, на противагу песимістичним поглядам Вебера, мережі, в яких значна кількість рішень приймається нетрадиційним шляхом? Дехто відповідає ствердно, проте нам слід підходити до цього обережно. Бюрократичні системи відзначаються більшою, ніж гадав Вебер, внутрішньою мінливістю, і вони постійно зазнають конкуренції з боку інших, не таких ієрархізованих форм організацій. Однак вони, певна річ, не зникнуть зовсім, як динозаври. У найближчому майбутньому, ймовірно, триватиме боротьба між тенденціями до великих масштабів, безликості та ієрархії в організаціях, і навпаки.

Резюме

1. У наш час організації відіграють величезну роль у житті суспільства. Організацію можна визначити як велике об'єднання людей, створене для досягнення конкретних цілей. Прикладами організацій є ділові корпорації, урядові структури, школи, університети, лікарні та в'язниці.

2. Всі сучасні організації за своєю природою певною мірою бюрократичні. Бюрократія означає чітко визначену ієрархію влади; писані правила, котрі регулюють поведінку службовців (що працюють повний робочий день і одержують платню), а також розмежування діяльності службовця в межах організації та його життя поза нею. За твердженням Макса Вебера, сучасна бюрократія є високоефективним засобом організації великого загалу людей, що Гарантує прийняття рішень згідно із загальноприйнятим критерієм.

3. Неформальні відносини зазвичай виникають на всіх рівнях, як у межах організації, так і між різними компаніями. Дослідження цих неформальних стосунків не менш важливе, ніж більш офіційних характеристик, на яких наголошував Вебер.

4. У працях Вебера та Мічелза підкреслюється протистояння бюрократії та демократії. З одного боку, довготривалий процес централізованого прийняття рішень пов'язується з еволюцією сучасного суспільства. З іншого боку, однією з головних рис останніх двох десятиліть є дедалі більше прагнення до демократії. Відбувається боротьба цих двох тенденцій, в якій немає переможців.

5. Фізичні рамки організацій істотно впливають на їхні соціальні характеристики. Архітектура сучасних організацій тісно пов'язана з наглядом як засобом забезпечення покори особам, котрі перебувають при владі. Нагляд означає контроль за діяльністю людей, а також заведення на них особових справ та інших даних.

6. Японські корпорації як організації значно відрізняються від західних компаній своїми характеристиками. Керівні особи частіше інструктують працівників нижчого рівня; зарплатня та відповідальність пов'язані зі стажем роботи; оцінку виконаної роботи одержують не окремі особи, а групи осіб. Хоча це жодною мірою не пояснює того факту, чому Японія в економічному відношенні випередила більшість країн Заходу, деякі західні фірми останніми роками впровадили певні аспекти японської системи управління.

7. У сучасній капіталістичній економіці домінують великі ділові корпорації. Корпорація, що посідає провідне становище у галузі, є монополією. Поширенішим явищем є олігополія, за якої в галузі домінує невелика група великих корпорацій.

У міру глобалізації економіки більшість великих корпорацій перетворюється на транснаціональні, або мультинаціональні, компанії. Вони діють через національні кордони у двох і більше країнах.

8. Великі ділові корпорації останніми роками почали внутрішню реструктуризацію. Завдяки "зменшенню" (скороченню персоналу через внутрішню реорганізацію) вони звужують свої розміри та свій бюрократичний апарат. Багато з них перетворилося на нежорсткі об'єднання груп, а не на бюрократичні ієрархії у ве-берівському розумінні.

9. Бюрократичні організації навряд чи коли-небудь зникнуть. Вони співіснуватимуть з іншими типами організацій та груп.

10. Усі сучасні організації залежать від спеціалізації за знаннями та передачею інформації. Професіоналізм, поряд із інтенсивним використанням інформаційної технології, може привести до загального збільшення гнучкості організації. Вплив цих змін — принаймні поки що — часто перебільшують.

Додаткова література

John Allen et al., Political and Economic Forms of Modernity (Cambridge: Polity Press and Open University, 1992). Видання містить кілька корисних статей про зміни природи політичних та економічних організацій сьогодні.

Richard Brown, Understanding Industrial Organisations (London: Routledge, 1992). Огляд різних теоретичних підходів розуміння індустріальних організацій.

Jeff Hearn et al. (eds), The Sexuality of Organisations (London: Sage, 1989). Критика ігнорування проблеми тендеру та сексуальності традиційною со* ціологією організацій.

Christel Lane, Management and Labour in Europe (London: Elgar, 1989). Дискусійний розгляд бізнесових організацій Франції, Німеччини та Сполученого Королівства.

David Lyon, The Electronic Eye: The Rise of Surveillance Society (Cambridge: Polity Press, 1994). Інтригуючий аналіз ролі інформаційної технології як засобу соціального контролю.

John McDermott, Corporate Society (Boulder, Colo.: Westview, 1991). Дискусія про роль корпорації в сучасному світі.

Michael Reed, The Sociology of Organisations: Themes, Perspectives and Prospects (London: Harvester Wheatsheaf, 1992). Корисний узагальнений підручник з соціології сучасних організацій.

Важливі терміни

• службовці • транснаціональні компанії

• ідеальний тип • міжнародний поділ праці

• нагляд • етноцентричні транснаціонали

• ув'язнення транснаціонали

• суспільство нагляду поліцентричні

• олігархія

• глобальні корпорації • геоцентричні транснаціонали