Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Зростаючий вплив телебачення є, ймовірно, найважливішим досягненням засобів масової інформації десь за останні тридцять років. Якщо існуючі тенденції у перегляді телепрограм триватимуть далі, то, пересічно, дитина до своїх 18-ти років проведе перед екраном телевізора стільки часу, скільки вона не витрачає на жоден інший вид діяльності, за винятком сну. Зараз практично в кожній родині є телевізор. У Сполученому Королівстві середньостатистичний телеприймач вмикається приблизно на 5—6 годин щодоби. Приблизно така ж картина спостерігається у Сполучених Штатах та країнах Західної Європи (Goodhardt еt al, 1987). Кількість годин телепрограм, що їх переглядають, звичайно, менша, оскільки телевізор дивляться різні члени родини в різний час, однак середньостатистичний дорослий індивід проводить біля телеекрана близько трьох годин на добу (див. таблицю 14.1).
Таблиця 14.1. Використання вільного часу різними віковими групами. _Велика Британія, травень 1995 р. (у годинах на тиждень)
16—24 | 25—34 | 35—44 | 45—59 | 60 1 більше | Всі групи від 16 років 1 старші | ||
Телебачення або радіо | 14 | 15 | 13 | 17 | 26 | 19 | |
Відвідування друзів (включаючи можливі вечірки) | 7 | 5 | 4 | 4 | 4 | 5 | |
Читання | 1 | 1 | 2 | 3 | 6 | 3 | |
Спілкування та розмови по телефону з друзями | 3 | 3 | 3 | 4 | 4 | 3 | |
Відвідування кафе, ресторанів | 6 | 4 | 4 | 4 | 2 | 3 | |
Хобі, звичайні та комп'ютерні ігри | 2 | 2 | 1 | 3 | 3 | 2 | |
Прогулянки та інші види відпочинку | 2 | 2 | 1 | 2 | 3 | 2 | |
Бездіяльність (може означати хворобу) | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
Заняття спортом | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
Релігійні, політичні та інші зустрічі | — | 1 | 1 | — | 1 | 1 | |
Концерти, театри, кіно та перегляд спортивних змагань | 1 | 1 | — | — | — | ||
інші | 1 | _ | — | — | |||
Сукупний вільний час | 40 | 37 | 33 | 40 | 52 | 42 |
Джерело: esrc research centre on micro-social change, from Omnibus Survey. from Social Trends. 1996, p. 217.
В останні роки широко використовуються відеокамери, котрими записуються програми для подальшого перегляду або для демонстрації фільмів по відеомагнітофону вдома. Отже, ви можете мати вдома будь-які відеоігри. У своїй книжці "Відеомалюки" (1991) Юджін Провенцо аналізує вплив "нінтендо". У США тепер існує близько 19 мільйонів ігор "нінтендо", а в решті країн набагато більше. Майже всі вони у власності й розпорядженні дітей. На основі ігор та їхніх героїв виробилися соціальні кодекси і традиції. З тридцяти найпопулярніших іграшок США у 1990 році двадцять п'ять становили або відеоігри, або відеоустаткування. Ігри часто безпосередньо пов'язуються з героями або сюжетами фільмів і телепрограм; своєю чергою, телевізійне програмування ґрунтується на іграх "нінтендо". Звідси Провенцо робить висновок, що відеоігри сьогодні стали основною складовою культури та вражень дитинства.