Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Зростаючий вплив телебачення є, ймовірно, найважливішим досягненням засобів масової інформації десь за останні тридцять років. Якщо існуючі тенденції у перегляді телепрограм триватимуть далі, то, пересічно, дитина до своїх 18-ти років проведе перед екраном телевізора стільки часу, скільки вона не витрачає на жоден інший вид діяльності, за винятком сну. Зараз практично в кожній родині є телевізор. У Сполученому Королівстві середньостатистичний телеприймач вмикається приблизно на 5—6 годин щодоби. Приблизно така ж картина спостерігається у Сполучених Штатах та країнах Західної Європи (Goodhardt еt al, 1987). Кількість годин телепрограм, що їх переглядають, звичайно, менша, оскільки телевізор дивляться різні члени родини в різний час, однак середньостатистичний дорослий індивід проводить біля телеекрана близько трьох годин на добу (див. таблицю 14.1).

Таблиця 14.1. Використання вільного часу різними віковими групами. _Велика Британія, травень 1995 р. (у годинах на тиждень)

16—24

25—34

35—44

45—59

60 1 більше

Всі групи від 16 років 1 старші

Телебачення або радіо

14

15

13

17

26

19

Відвідування друзів (включаючи можливі вечірки)

7

5

4

4

4

5

Читання

1

1

2

3

6

3

Спілкування та розмови по телефону з друзями

3

3

3

4

4

3

Відвідування кафе,

ресторанів

6

4

4

4

2

3

Хобі, звичайні та комп'ютерні ігри

2

2

1

3

3

2

Прогулянки та інші види

відпочинку

2

2

1

2

3

2

Бездіяльність (може

означати хворобу)

1

1

1

2

2

2

Заняття спортом

3

1

1

1

1

1

Релігійні, політичні та інші

зустрічі

1

1

1

1

Концерти, театри, кіно та

перегляд спортивних

змагань

1

1

інші

1

_

Сукупний вільний час

40

37

33

40

52

42

Джерело: esrc research centre on micro-social change, from Omnibus Survey. from Social Trends. 1996, p. 217.

В останні роки широко використовуються відеокамери, котрими записуються програми для подальшого перегляду або для демонстрації фільмів по відеомагнітофону вдома. Отже, ви можете мати вдома будь-які відеоігри. У своїй книжці "Відеомалюки" (1991) Юджін Провенцо аналізує вплив "нінтендо". У США тепер існує близько 19 мільйонів ігор "нінтендо", а в решті країн набагато більше. Майже всі вони у власності й розпорядженні дітей. На основі ігор та їхніх героїв виробилися соціальні кодекси і традиції. З тридцяти найпопулярніших іграшок США у 1990 році двадцять п'ять становили або відеоігри, або відеоустаткування. Ігри часто безпосередньо пов'язуються з героями або сюжетами фільмів і телепрограм; своєю чергою, телевізійне програмування ґрунтується на іграх "нінтендо". Звідси Провенцо робить висновок, що відеоігри сьогодні стали основною складовою культури та вражень дитинства.