Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Делі

Щоб продемонструвати, як форми організації громади відрізняються від аналогічних форм на Заході, розгляньмо приклад Делі, столиці Індії. Міська зона Делі охоплює "старе місто" та Нью-Делі — збудований набагато пізніше масив, де зосереджені будівлі уряду. Як і в інших великих індійських містах, у деяких районах у порівняно невеликих кварталах скупчується багато людей, тоді як в інших районах густота населення досить незначна. Старе місто — це заплутаний лабіринт невеликих вуличок, тимчасом як у сусідніх кварталах пролягають широкі проспекти. Більшість населення пересувається радше пішки або на велосипедах, ніж на моторизованому транспорті.

Тут не існує чітко виражених ділових районів, як у містах Заходу; банки й офіси знаходяться переважно за межами центру. У старому місті розташовані численні підприємства малого бізнесу, що займаються здебільшого торгівлею, а багато крамниць має завширшки не більше кількох футів. У таких закладах виробництво й торгівля дуже часто поєднуються. Тут дуже багато вуличних торговців. Квартали Нью-Делі відносно відкриті і спокійні. Ті, хто працює в них, як правило, проживають у порівняно фешенебельних передмістях, на кілька миль ближче до межі міської зони. Уздовж цієї межі, де багато під'їзних шляхів, розкидані тимчасові оселі скватерів, що виникають, як правило, у кожній покинутій чи незабудованій зоні, включаючи громадські парки, а іноді квартали, де колись жили заможні люди. Скватери часом поселяються невеликими громадами, а частіше — багатотисячними скупченнями. Міські органи влади періодично очищають такі райони від халуп скватерів, однак вони знову з'являються в інших місцях.