Соціологія: пер. с англ.

Витоки соціології — праці Маркса, Дюркгайма та Вебера — були переважно європейськими. Втім, у нашому столітті цей предмет міцно вкорінився в усьому світі, а деякі з найважливіших досягнень мали місце в Сполучених Штатах. Праця Джорджа Герберта Міда (1863—1931), викладача філософії Чиказького університету, справила важливий вплив на розвиток соціологічної теорії. Мід наголошував на чільній ролі мови й символів у суспільному житті людини в цілому. Розроблена ним теорія згодом дістала назву символічний інтеракціонізм. Мід приділяв більше уваги аналізу соціальних процесів невеликого масштабу, ніж дослідженню цілих суспільств. Хоча він починав свою працю досить давно, символічний інтеракціонізм набув широкої популярності набагато пізніше. Тому ми обговоримо його роль після знайомства з функціоналізмом та структуралізмом.

Толкот Парсонс (1902—1979) був найвидатнішим американським соціологом-теоретиком повоєнного періоду. Цей плідний автор творив у багатьох емпіричних, а також теоретичних сферах соціології. Він зробив внесок у дослідження сім'ї, бюрократії, професій та, серед інших, у дослідження політики. Він був одним із головних ініціаторів розвитку функціоналізму, теоретичного підходу, вперше започаткованого Дюркгаймом і Контом. Згідно з функціоналістськими поглядами, у дослідженні будь-якого суспільства ми маємо звернути увагу на те, як об'єднуються його різні "частини", або інституції, що забезпечують безперервність цього суспільства в часі.

Утім, європейські мислителі й досі відіграють видатну роль в новітньому розвитку соціологічної теорії. Підхід, що набув неабиякого значення, — це структуралізм, який тісно пов'язує соціологічний аналіз з вивченням мови. Структуралістична думка вперше з'явилася у середовищі лінгвістів, а потім була перенесена до царини суспільних наук антропологом Клодом Леві-Стросом (1908). її витоки можна також віднести до праць Дюркгайма та Маркса.

Ідеї Маркса обговорювалися й розвивалися більш як століття після його смерті. Вчення послідовників Маркса визначається як марксизм.