Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Дивись також:

СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

(політична соціологія) (political sociology) — наука, галузь знань на стику політології і соціології, що користується ...

ДОСВІД ПОЛІТИЧНИЙ

(political expirience) – узагальнені результати, висновки, уроки, отримані з минулої і дійсної практики політичної діяльності ...

ТЕОРЕТИЧНЕ МИСЛЕННЯ В СОЦІОЛОГІЇ

Оцінювання теорій, особливо теоретичних підходів, є складним та ґрандіозним завданням у соціології. За своєю суттю теоретичні дискусії мають більш абстрактний характер" ніж суперечності більш емпіричного порядку. Факт відсутності єдиного теоретичного підходу, який би домінував у соціології, може видатись ознакою слабкості цього предмета. Проте це не так . Навпаки, боротьба протилежних теоретичних підходів і теорій є виявом життєздатності предмета соціології. У вивченні людських істот, нас самих, розмаїття теорій рятує нас від догматизму. Людська поведінка складна й багатогранна, і малоймовірно, щоб усі її аспекти міг охопити єдиний теоретичний підхід. Неоднорідність теоретичного мислення служить багатим джерелом ідей, на які можна покластися в процесі досліджень, і стимулює уяву, таку важливу для прогресу в соціології.

Резюме

1. У соціології (а також інших суспільних науках) спостерігається розмаїття теоретичних підходів. Причину цього неважко зрозуміти: теоретичні суперечності важко вирішити навіть у природничих науках, а в соціології ми стикаємося з особливими труднощами через складні проблеми, пов'язані з дослідженням нашої власної поведінки.

2. Головними теоретичними підходами в соціології є функціоналізм, структуралізм, символічний інтеракціонізм та марксизм. До певної міри ці підходи доповнюють один одного. Втім, між ними існують значні відмінності, які впливають на способи вирішення теоретичних питань авторами — прихильниками різних підходів.

3. Одна з головних теоретичних дилем у соціології стосується того, як співвідноситься людська діяльність із соціальною структурою, хто ми — творці чи продукти суспільства? Вибір з-поміж цих альтернатив не такий абсолютний, як може видатися на перший погляд, і проблема насправді полягає у створенні взаємозв'язку між цими двома аспектами суспільного життя.

4. Друга дилема стосується того, як характеризувати суспільства — як гармонійні й упорядковані чи як такі, що роздираються безперервним конфліктом. І, знову-таки, ці два погляди не є абсолютно протилежними, тож нам треба показати, як взаємопов'язані консенсус і конфлікт. У вирішенні цього завдання доцільно скористатися поняттями ідеології та влади.

5. Третя дилема вимагає вирішення питання тендеру в соціологічному аналізі. Феміністи кинули соціології виклик, на який поступово реагують на рівні емпіричного дослідження: сьогодні проблеми й світогляд жінок вивчаються значно інтенсивніше, ніж раніше. Однак сам цей факт не вирішує того питання, як нам слід найкраще аналізувати тендер у зв'язку з існуючими підходами та поняттями соціологічної теорії.

6. Четверта дилема, що досі є предметом дебатів у соціології, стосується аналізу сучасного суспільного розвитку. Чи формуються процеси змій у сучасному світі переважно капіталістичним економічним розвитком чи іншими чинниками, включаючи й неекономічні? На позиції науковців у цих дебатах до певної міри впливають політичні переконання та цінності, яких дотримуються різні соціологи.

7. Теза Вебера про вплив пуританства на сучасний економічний розвиток є наочним прикладом в осмисленні того, що робить теорію цінною. Ідеї Вебера залишаються суперечливими, проте в деяких відношеннях його теорія зробила новий прорив, давши поштовх безлічі подальших досліджень.

Додаткова література

Roslyn W. Bologh, Love or Greatness: Max Weber and Feminist Thinking — a Feminist Enquiry (London: Unwin Hyman, 1990). Феміністична критика Макса Вебера.

Anthony Giddens, Capitalism and Modern Social Theory, revised edn (Cambridge: Cambridge University Press, 1992). Дискусійний аналіз праць Маркса, Дюркгайма та Вебера.

Charles Wright Mills, The Sociological Imagination (Harmondsworth: Penguin, 1979). Класичний аналіз тем, які повинні давати інформацію для теоретичного мислення в соціології.

The Polity Reader in Social Theory (Cambridge: Polity Press, 1994). Quentin Skinner (ed.), The Return of Grand Theory (Cambridge: Cambridge University Press, 1986). Збірка статей про чільні теоретичні традиції.

Важливі терміни

• функціоналізм • символ

• антропологія • марксизм

• явні функції ф теоретична дилема

• латентні функції • соціальні обмеження

• дисфункції • раціоналізація

• структуралізм • відносна знедоленість

• семіотика • контрінтуїтивне мислення

• символічний інтеракціонізм