Автор: Макеєв С.О. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: "Українська енциклопедія" | Кількість сторінок: 344
(від лат. plebs -простолюд і scitum - рішення, постанова) - узагальнене опитування громадян з метою ...
(від лат. populus - народ) - схильність політиків домагатися [ визнання їхньої громадської діяльності, популярності, ...
(electoral campaign) – найважливіший компонент політичної діяльності (як державної, так і громадської), яка здійснюється у ...
(rating - оцінка, положення) - показник популярності в суспільстві політичних діячів, політичних партій, громадських організацій, ...
рівень засвоєння людиною й суспільством політичних ідей, поглядів, концепцій, програм, досягнень суспільно-політичної думки; зрілість і ...
У дослідницькій практиці доцільно розрізняти опитування громадської думки і власне соціологічні дослідження. Така класифікація має принциповий характер щодо визначення пріоритетності та глибини розробки основних елементів проекту дослідження — програми та вибірки. Визначення типу дослідження — перший крок на шляху оцінки пріоритетності елементів. Опитування громадської думки — це збирання інформації про сукупну думку, оцінки, установки та орієнтації певного контингенту населення щодо будь-якого актуального питання.
При проведенні таких досліджень найважливішим елементом проекту є проблема вибірки (визначення обсягу та способу відбору одиниць спостереження), оскільки результати опитування обмеженого кола людей поширюються на всю генеральну сукупність. Наприклад, опитавши тисячу жителів Києва, соціолог доходить висновку про думки та настрої киян у цілому; опитавши дві тисячі жителів України, поширює висновки на все населення України тощо. Тому, визначаючи вибірку, дослідник повинен добре усвідомлювати, якою мірою і за якими характеристиками (стать, вік, освіта, соціальне становище тощо) опитані представляють той контингент, на який поширюються висновки, одержані в результаті дослідження.
В опитуваннях громадської думки значення програми соціологічного дослідження зводиться до мінімуму, а іноді в ній зовсім немає потреби. Наприклад, програма не потрібна для опитувань в електоральних ситуаціях ("За кого голосуватимуть?", "Чи братимете участь у референдумі?"), а також для оперативних досліджень гострих соціальних ситуацій (наприклад, реакція населення на ті чи інші рішення органів влади тощо). Для опитувань громадської думки потрібний інформаційний запит. Одержані в результаті опитування громадської думки дані подаються переважно у вигляді одновимірних розподілень відповідей на поставлені запитання. Обов'язковими вимогами до подання результатів опитування громадської думки є наведення повного формулювання запитання, як воно було запропоноване в анкеті, а також обсягу генеральної сукупності з зазначенням обсягу вибіркової сукупності. Соціологічне дослідження — це вивчення предмета та його взаємозв'язків з іншими елементами соціального світу.
Для переходу від узагальненої проблеми дослідження ("Соціально-психологічні аспекти Чорнобильської катастрофи", "Загострення міжнаціональних відносин", "Ставлення населення до ринкової економіки", "Соціально-політична ситуація в Криму" тощо), проблеми, що має багато аспектів та причинно-наслідкових зв'язків, до розробки інструментарію потрібна певна схема конкретизації предмета дослідження.
Функцію конкретизації предмета дослідження виконує програма дослідження. При проведенні власне соціологічного дослідження розробка програми є найважливішим етапом роботи.