Людина і світ: Підручник

Які технічні винаходи прокладали дорогу новій цивілізації? Як ставали капіталістами? У чому полягала "мирська етика" пуритан? Чим завершувалася боротьба англійського парламенту з королем? Буржуазна революція: початок чи кінець переходу до капіталізму?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Стадіально-цивілізаційний підхід до історії, цінності Заходу.

Європейська цивілізація зіграла важливу роль в історії людства: проникнувши в багато регіонів Землі, вона зв'язала в єдине ціле споконвічно різні і розташовані далеко один від іншого народи і країни. Найбільш істотні досягнення європейської цивілізації набули значення загальнолюдських цінностей.

Які ж характерні риси європейської цивілізації в період переходу людства до індустріальної фази розвитку?

ТЕХНІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПРИСКОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОГРЕСУ

Як вам відомо, техніка в різні часи розвивалася нерівномірно: колись відкриття відбувалися одне за іншим, але бувало і так, що проходило багато десятиліть без яких-небудь серйозних технічних нововведень.

Кінець Середньовіччя ознаменувався вступом людства в нову еру наукового і технічного розвитку. Це був час великих географічних відкриттів, відродження гуманістичних ідеалів античної науки.

Серед технічних винаходів, що підготували істотні зміни в суспільному укладі Європи, а потім і за її межами, варто назвати компас, порох, друкарство, автоматичний годинник. Власне, компас відомий китайцям з III ст., але лише з XIV ст. він став найважливішим навігаційним приладом європейців. Устаткування ним кораблів дозволило зробити великі відкриття невідомих раніше країн, розширити простір, на якому протікала відтепер всесвітня історія.

Годинник теж був відомий людям давно, хоча в Середньовіччя (наприклад, у VIII ст.) навіть водяний годинник був у дивину. Але вже в ХШ-ХІУ ст. вежі багатьох європейських міст прикрасили механічним годинником збоєм. У XV ст. з'явився настільний годинник, а трохи пізніше - кишеньковий. Годинник ставав прикметою нового часу.

Цінувати час люди навчилися в зв'язку зі зміною ритму виробничої і побутової діяльності. Особливо важливого значення використання механічних годинників набуло в період розвитку мануфактурного виробництва, коли було потрібно вимірювати тривалість окремих технологічних процесів. Разом з тим, можливість точного виміру часу дуже вплинула на розвиток наукових дослідів і спостережень. Винахід друкарства, що стало в Європі регулярним із середини XV ст., сприяло швидкому поширенню знань і остаточній поразці монополії церкви на книжкову справу.

Використання пороху, відкритого ще в УІП-ІХ ст. у Китаї, не тільки зробило вразливими середньовічні оборонні споруди і практично марною лицарську зброю, але і полегшило завоювання інших країн і народів.

XV ст. було поворотним в історії людства: саме тоді стала утверджуватися гегемонія Європи у світі. Початок цьому поклали іспанці в Центральній і Південній Америці, а в XVII ст. португальці заснували перші колонії в Африці. Потім у колоніальні війни включилися моряки і купці Голландії, Англії і Франції. Колоніальні загарбання сполучали в собі військовий грабіж і торгівлю, часто дуже несправедливу, але вигідну для європейців. Відкриття золотих і срібних копалень в Америці, викорінювання, поневолення і поховання заживо тубільного населення в рудниках, перші кроки із завоювання і розгарбування Східної Індії, перетворення Африки в заповідне поле полювання на негрів - так починалася на Землі капіталістична ера виробництва.

Не більш благородними були способи первісного нагромадження капіталу й у метрополіях. У класичній формі цей процес протікав в Англії з останньої третини XV ст. до кінця XVIII ст. Як вам відомо з курсу історії, розвиток мануфактур у виробництві вовняних тканин зробив вигідним вівчарство, тому феодали стали розширювати пасовища, захоплювати общинні землі, зганяючи з них селян. Держава прийняла закони про обгородження общинних земель. У ході церковної реформації в безземельних пролетарів перетворювалися селяни, що обробляли монастирські землі. Слідом за цим розграбуванню піддалися державні землі: вони віддавалися в дарунок, продавалися за безцінь, приєднувалися до приватних володінь. Розорені люди злидарювали, ставали волоцюгами. У їхню долю, видаючи закон за законом проти волоцюг, утручалася державна влада. Законодавчим шляхом, за допомогою нещадного насильства, постійними погрозами шибениць, ганебних стовпів і батогів маси розорених дрібних виробників були зігнані на ринок праці.