Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Третім із головних факторів впливу на соціальні зміни є культурні чинники — релігія, системи комунікації та управління. Як ми побачили в розділі 16, релігія може бути як консервативною, так і прогресивною силою суспільного життя. Деякі форми релігійних вірувань та обрядів гальмували зміни, обстоюючи насамперед традиційні цінності й ритуали. Втім, як наголошував Макс Вебер, релігійні переконання часто відіграють мобілізуючу роль у вимогах соціальних змін.
Надзвичайно важливим культурним чинником впливу на характер і темп змін є природа систем комунікації. Наприклад, винахід писемності дозволив ведення записів, уможлививши більший контроль за матеріальними ресурсами та розвитком великомасштабних організацій. Окрім того, писемність змінила уявлення людей про зв'язок між минулим, теперішнім і майбутнім. У країнах з розвинутою писемністю фіксують минулі події і знають свою історію. Розуміння історії може розвивати відчуття поступу чи напрямку еволюції суспільства, якому люди можуть активно сприяти.
До загальних культурних чинників нам слід також віднести лідерство. Окремі лідери мали величезний вплив на світову історію. Варто лиш згадати великих релігійних провідників (таких, як Ісус Христос), політичних та військових вождів (наприклад, Юлій Цезар) або основоположників науки й філософії (таких, як Ісаак Ньютон), щоб упевнитись у правдивості цього твердження. Лідер, здатний проводити динамічну політику й повести за собою маси або радикально змінити попередні стереотипи мислення, може переінакшити усталений досі порядок.
Утім, дехто може стати до керма влади й діяти ефективно тільки за наявності сприятливих суспільних умов. Наприклад, Адольф Гітлер зміг у 1930-х роках захопити владу в Німеччині почасти внаслідок соціальної напруженості й кризи, які в той час охопили суспільство. Якби не ці обставини, він, імовірно, так і залишився б маловідомою постаттю в складі невеликої політичної фракції. Те саме стосується Махатми Ганді, відомого пацифістського лідера Індії, який діяв у період після другої світової війни. Ганді вдалося домогтися незалежності своєї країни від Британії, оскільки війна та інші події зруйнували існуючі в Індії колоніальні інституції.