Соціологія : Навч. посіб.

Автор: | Рік видання: 2005 | Видавець: Львів: Укр. акад. друкарства | Кількість сторінок: 360

Дивись також:

БІХЕВІОРИЗМ

(bihavior — поведінка) — наука про поведінку. 1) один з методів вивчення суспільних явищ з ...

5.2.1. Поняття масової поведінки

Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій. Формою масової поведінки, наприклад, є поведінка натовпу, паніка, бунт тощо.

Масова поведінка не є синонімом групової поведінки. Рівень її інституціалізації є низьким, вона є спонтанною, змінною, емоційною та непередбачуваною. Найнижчий ступінь інституціалізації притаманний паніці, найвищий — соціальному рухові (наприклад, рух захисників природного середовища).

Масова поведінка — це спонтанні і нетривалі суспільні дії, відносно великої кількості людей, які перебувають у невизначеній ситуації.

Американський соціолог Норман Гудмен виділяє такі основні ознаки масової поведінки:

Це обмежена в часі, нетривала соціальна дія. Взаємодія людей в рамках масових дій обмежена конкретною ситуацією — концертом, демонстрацією, втечею від небезпеки ("тигр вирвався з клітки!") і зазвичай вона не триває довше, ніж ця ситуація.

Непевна ідентифікація і суспільні межі. Межу між учасниками якої-небудь форми масової поведінки і тими, що не беруть у ній участі, зазвичай провести досить складно. Як-от: навколо місця демонстрації завжди збирається чимало людей, які не є її учасниками, а просто спостерігають. Учасники колективних акцій, як наприклад, рок-концерту, демонстрації чи панічної втечі або руху за права тварин не обов'язково мають бути знайомими між собою і чітко ідентифікувати один одного.

Ослаблені або новоутворені суспільні норми. Загальновизнані суспільні норми в рамках масової поведінки не завжди діють. Поведінка людей є швидше спонтанною, емоційною (натовп може вдатися до погромів, в паніці не зважати на слабких та ін.).

Сучасний французький дослідник Серж Московічі пише, що, "розчинившись у масі індивіди втрачають свої особисті інтереси, щоб підкоритися спільним бажанням, точніше тим, які, як спільні, подають їм вожді". Він відзначає, що характерною рисою масової людини є відсутність критичності і здатності приймати правильні рішення. "Єдина мова, яку вони розуміють, — це мова, яка оминає розум і звернена до почуття", — зауважує Московічі, — "Людина-індивід і людина-маса — це дві різні речі, як майно в один франк і в мільйон: індивіда переконують, масі навіюють".