Глава 9. Правова держава та громадянське суспільство
Держава відіграє вирішальну роль у житті суспільства. Завдяки появі держави як органу управління суспільством людство перейшло від стану дикості й варварства до цивілізованості. Держава узгоджує багатоманітні соціальні інтереси, упорядковує життєдіяльність суспільства, забезпечує його цілісність, захищає слабких від свавілля сильних, утверджує у відносинах між людьми панування сили права натомість панування права сили, яке притаманне додержавному стану. Вся людська історія неспростовно свідчить, що найбільшого розвитку суспільства досягали за розвиненої державності,й навпаки — руйнування державності призводило до глибокої суспільної кризи і навіть до зникнення самого суспільства. Справжнім гімном державі є слова Т. Гоббса про те, що «поза державою — панування пристрастей, війна, страх, бідність, мерзота, одинокість, варварство, дикість, невігластво, в державі — панування розуму, мир, безпека, багатство, благопристойність, сус-пільство.витонченість.знання і прихильність»'. Проте держава не є абсолютним благом, з нею пов'язано й чимало негативного. Вона може зловживати своїм монопольним правом примусу й чинити насилля над суспільством. Держави втягують народи у кровопролитні війни, можуть здійснювати геноцид стосовно власних народів, вводити
1
Гоббс. Т. О гражданине // Избр. произведения: В 2 т. М., 1965. Т. 1. С 364.
жорстокі закони, обкладати населення непомірними податками тощо. Державне насильство найстрашніше,бо спирається на силу державної влади з її каральним апаратом, здійснюється у масштабі всього суспільства й не залишає громадянам законних шляхів і засобів боротьби проти нього. Негативні сторони функціонування держави виявляються не лише за недемократичних політичних режимів. Будь-яка, навіть найдемократичніша, держава прагне до розширення своїх повноважень і встановлення тотального контролю над суспільством.
Держава, отже, не є ні абсолютним благом, ні абсолютним злом. З метою мінімізації негативних наслідків функціонування держави для суспільства, обмеження можливого зла від неї людство напрацювало низку теоретичних і практичних засобів. До них належить насамперед теорія демократії з її концепціями і принципами та їх практичною реалізацією. Особливе місце в арсеналі теоретичних засобів впливу суспільства на державу посідають теорії правової держави і громадянського суспільства.
Рекомендована література
Авцинова Г. И.
Социально-правовое государство: сущность, особенности становления // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 3.
Арато Е., Коген Дж.
Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // Політ, думка. 1996. N° 1.
Варывдин В. А.
Гражданское общество // Социально-полит, журн. 1992. № 8.
Васильев В. А.
Гражданское общество: идейно-теоретические истоки // Социально-полит, журн. 1997. № 4.
Василъчук Ю. А.
Гражданское общество эпохи НТР // Полит, исследования. 1991. № 4.
Гаджиев К. С.
Гражданское общество и правовое государство // Мировая экономика и междунар. отношения. 1991. № 9.
Гаджиев К. С.
Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования // Вопр. философии. 1991. № 7.
Гелнер Э.
Условия свободы: гражданское общество и его исторические соперники. М, 1995.
Государство и гражданское общество // Социально-полит, журн. 1997. № 4.
Гражданское общество. Мировой опыт и проблемы России. М., 1998.
Грезин И.
Правовое государство. М., 1988.
Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / Відп. ред. С. В. Бобровник. К., 1997.
Загальна декларація прав людини: Прийнята ООН 10 грудня 1948 p. К., 1963.
Замбровский Б. Я.
К вопросу о формировании гражданского общества и правового государства // Социально-полит, науки. 1991. № 6.
Ильин М. В., Коваль Б. И.
Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Полит, исследования. 1992. № 1—2.
Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p. К., 1996.
Кочетков A. П.
О формировании гражданского общества // Социально-полит, науки. 1992. № I.
Кравченко И. И.
Концепция гражданского общества в философском развитии // Полит, исследования. 1991. № 5.
Левин И. Б.
Гражданское общество на Западе и в России // Полит, исследования. 1996. № 5.
Лінецький С.
Ідея правової держави в сучасній Україні: проблеми досвіду // Нова політика. 1996. № 5.
Нерсесянц В. С
Правовое государство: история и современность // Вопр. философии. 1989. № 2.
Одинцова А. В.
Гражданское общество: прошлое, настоящее, будущее // Социально-полит, науки. 1991. № 12.
Павленко Р., Рябов С.
Динаміка громадянського суспільства в Україні // Нова політика. 1996. № 5.
Перегудов С. П.
Гражданское общество: «трехчленная» или «одночленная» модель? // Полит, исследования. 1995. № 3.
Смольков В. Г.
Проблемы формирования гражданского общества // Социально-полит, науки. 1991. № 4.
Тимошенко В. I.
Правова держава (теоретико-історичне дослідження). К., 1994.
Фергюсон А.
Опыт истории гражданского общества. М., 2000.
ШабоЖ.-Л.
Государственная власть: конституционные пределы и порядок осуществления // Полит, исследования. 1993. N° 3.
Шапиро И.
Демократия и гражданское общество // Полит, исследования. 1992. № 4.
