Глава 16. Політична культура
Як і будь-який інший вид людської діяльності, політика має свідомий характер. Визначаючись у кінцевому підсумку об'єктивними економічними й соціальними чинниками, вона водночас здійснюється під впливом свідомості та культури людей.
Саме політична культура визначає політичну поведінку індивідів і соціальних спільностей, надаючи їй певного змісту і спрямування. Політична культура багато в чому визначає також характер і особливості конкретної політичної системи, політичний режим, динаміку і спрямованість політичних процесів.
Без вивчення і врахування суб'єктивного чинника політичного життя, впливу на останнє свідомості й культури неможливо осягнути сутність політичних явищ і процесів, визначити тенденції й перспективи їх розвитку. Поняття політичної культури дає можливість перейти від поверхневого сприйняття політичної системи, функціонування н інститутів до розуміння глибинних причин політики, ролі в ній ідеологічного чинника, традицій, уявлень, переконань тощо. Про важливість вивчення політичної культури свідчить, зокрема, те, що політологію іноді визначають як науку про закономірності розвитку і функціонування політичної культури.
Велике значення політичної культури в житті суспільства зумовлює прагнення різних політичних сил, передусім політичних партій, узяти під свій контроль процес формування політичної культури, засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей, впливати на нього у вигідному для себе напрямі.
Рекомендована література
Алмонд Г., Верба С
Гражданская культура и стабильность демократии // Полит. исследования. 1992. № 4.
Баталов Э. Я.
Политическая культура современного американского общества. М., 1990.
Баталов Э. Я.
Топология политических отношений // Полит, исследования. 1995. № 2.
Бебик В.
Наша політична культура // Політолог, читання. 1992. № 1.
Гавриленко І.
Чи потрібна державі ідеологія? // Віче. 1996. № 4.
Гаджиев К. С ■
Политическая культура: концептуальный аспект // Полит, исследования. 1991. № 6.
Головаха Є., Пухляк В.
Політична соціалізація в посткомуністичній Україні // Політ думка. 1994. №
2.Дженусов А. И.
Различие структур и уровней развития политической культуры // Социально-гуманитарные знания. 1999. № 4.
Житенев В. А.
Политическая культура: опыт формирования и проблемы. М., 1990.
Иванов В. Н.
Политическая психология. М., 1990.
Кейзеров И. М.
О соотношении гражданской и политической культур // Социально-полит, науки. 1991. № 7.
Макаренко Е., Коваль О.
Специфіка поняття «політична культура суспільства» // Нова політика. 1997. № 6.
Макеев С, Иадточій А.
Політична соціалізація в пострадянській Україні // Політ, думка. 1997. № 1.
Політична культура та політична соціалізація // Політ, думка 1993 № 1
Ребкало В. А.
Політична культура особи. К., 1984.
Соловьев А. Н.
Политическая идеология: логика исторической эволюции // Полит. исследования. 2001. № 2.
Фарукшин М. X.
Политическая культура общества // Социально-полит, науки. 1991. № 4.
Цимбаліетий Б.
Політична культура українців // Сучасність. 1994. № 3—4.
Чудинова И. М.
Идеология и политика // Социально-гуманитарные знания. 1999. № 4.
Шестопал Е. Б.
Личность и политика: Критический очерк современных западных концепций политической социализации. М., 1988.
Щербинин А. И.
Вхождение в политический мир (теоретико-методологические основания политической дидактики) // Полит, исследования. 1996. № 5.
