Класифікація виборів
Якщо прийняти за вихідну підставу класифікації поділ влади, то можна виокремити вибори в законодавчі, виконавчі та судові органи. Відповідно до територіального представництва можна виділити:
• вибори до державних (федеральні) органів влади (до парламенту, президента);
• вибори до регіональних органів влади (губернаторів, депутатів земельних, крайових, до обласних та інших територіальних органів влади);
• вибори до місцевих (муніципальних) органів влади, чи органів місцевого самвря-дування (бургомістрів, мерів, глав адміністрацій, депутатів зборів, дум, рад тощо).
• вибори до міжнародних органів, наприклад, до Європарламенту.
У демократичних країнах усе частіше застосовується і принцип виборності керівників виконавчої влади: губернаторів і президента — у СІІІА, президента і префектів — у Франції. В Україні досвід виборів керівників виконавчої влади обмежених обранням президента країни.
У деяких країнах за принципом виборності дообирають представників судової влади: суддів, судових засідателів, присяжних повірників. Однак частіше щоб за-
безпечити незалежність і політичну невразливість судців, створюючи тим самим у державі систему стримувань і противаг, вибір їх замінюють призначенням, іноді довічним.
Загальну картину доповнюють вибори в партіях, профспілках і численних добровільних асоціаціях. Різноманіття електоральних форм відкриває перед громадянами досить широкі можливості для прояву політичної активності та впливу на державні й громадські справи.
Вибори в органи влади можуть бути загальними і локальними. Загальні вибори проводяться в масштабах усієї держави чи регіону. Локальні вибори проводяться при створенні нових адміністративно-територіальних утворень, при вибутті представників (з причин недієздатності, відкликання, смерті, зміни виборчого законодавства і т. д.).
З огляду на причини їх проведення, вибору можуть бути: черговими — проводяться у зв'язку із закінченням строку повноважень виборного органу; позачерговими — проводяться через дострокове припинення виборним органом своєї діяльності; додатковими — проводяться для поповнення представницького закладу, якщо з його складу вибув один або кілька членів.