Політологія: Навчально-методичний комплекс

Тема 24. ПОЛІТИЧНА ІМІДЖОЛОГІЯ

1.Поняття «імідж», його природа та властивості.

2. Технологія формування іміджу організації та її лідерів.

3.Актуалізація іміджу кандидата.

Методичні рекомендації

1. Політичний лідер та його команда неминуче стикаються з проблемою образу реального та ідеального діяча, який сформувався в суспільній свідомості виборців. Такий образ отримав назву імідж, давши ім'я спеціальній науці — іміджолопї. Іміджологія — наука, що вивчає проблеми формування й створення в суспільній свідомості образів суспільних інститутів (держави, політичних партій, організацій, установ) та окремих політичних лідерів, виробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в суспільній свідомості відповідних образів реальних суб'єктів політики.

Тому слід розпочати розглядати це питання із з'ясування теоретичних засад політичної іміджолопї. Для цього потрібно: дати визначення понять «імідж», «іміджологія», розкрити їх природу; показати спільне в іміджі організації і лідера; проаналізувати основні елементи іміджу і чинники його формування; дослідити «анатомію» (властивості) іміджу організацій та їх детермінованість.

2. У формуванні іміджу політичних лідерів і організацій значну роль відіграють технологічні аспекти іміджолопї. У цьому контексті слід звернути особливу увагу на: визначення основних типів іміджу та його складових; технології побудови іміджу: етапи, методи, обставини та засоби створення.

3. При розгляді третього питання слід звернути увагу на такі ключові моменти актуалізації іміджу кандидата, як: листівкова експансія, масова індивідуальна агітація, манера виступу і мова лідера, його політична програма, вимоги до агітаційного стилю, вимоги до PR —реклами іміджу, прийоми нейтралізації опонента.

Основні поняття та категорії

Дезінформація — хибне повідомлення, свідомо перекручене й поширюване під виглядом вірогідної інформації з метою ввести в оману громадськість чи політичних контрагентів, здобувши бажаний ефект, спонукати когось до очікуваних дій, скласти про себе сприятливе враження.

Доктрина — систематизоване філософське, політичне чи ідеологічне вчення, сукупність принципів, концепцій.

Імідж — засіб досягнення стратегічної мети політичної орієнтації — прийти до влади й утримати її.

Іміджологія — галузь політичної науки, що вивчає проблеми утвердження в суспільній свідомості образів політичних інститутів (держави, політичних партій, організацій, установ) та окремих політичних лідерів, розроблює сукупність політичних прийомів, технологій і засобів формування в суспільній свідомості відповідних образів реальних суб'єктів політики.

Комплект ЗМІ — сукупність засобів масової інформації, які використовують у рамках однієї рекламної кампанії.

«Паблісіті» — комплекс інформації про політичного діяча, що з'являється в ЗМІ. Пабліситі ефективний, якщо в інформацію закладено ефект новизни

«Паблік-рілейшнз» — наука, сфера суспільної діяльності, стиль роботи, засадовим стосовно яких є вміння налагодити контакт з людьми, взаємний зв'язок, з одного боку, політика, уряду, корпорації, агентства щодо із громадськістю — з іншого.

Політичний імідж — образ організації (лідера) в уявленні індивідів — представників різних соціальних груп (не тільки електорату, а й маргиналів).

Політичний лідер — глава, керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, якоїсь громади тощо; популярний і впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля для досягнення якоїсь спільної мети.

Популізм — схильність політиків насамперед домагатися визнання їхньої громадської діяльності, піднесення популярності, вдаючися до простих

і безперечно прийнятних для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але необхідних ходів щодо розв'язання суспільних проблем. Поняття «популізм» вживається як синонім демагогії, як позначення прагнення завоювати політичний авторитет шляхом загравання з населенням, здобути голоси виборців, роздаючи нездійсненні обіцянки, невимогливо догоджаючи публіці, спекулюючи ім'ям народу.

Презентація — спосіб ознайомлення громадськості з особливостями політичного факту чи життєдіяльності лідера.

Прес-бюлетень — інструмент публік рілейшнз, періодичне видання конкретної політично організованої групи. Містить поточну інформацію про її діяльність.

Прийом «фургон з оркестром» — здатність опублікованих опитувань громадської думки впливати на позиції виборців. Прийом «band-wagen» широко використовують у політичній рекламі для створення іміджу політичного діяча, кандидати на політичну посаду тощо. Психологія ефекту звучить приблизно так: «Мені було байдуже, але я прагнув голосувати за переможця» (Д. Кеплер).

Пропаганда — це цілеспрямований і політично вмотивований переконуючий вплив на суспільні групи. За його допомогою ті чи інші соціально-політичні ідеї, погляди і теорії мають бути доведені до самостійності кожної людини й вплинути на формування її поведінки в бажаному напрямі.

Складові іміджу — комплекс властивостей організації (лідера); тривалість і стабільність іміджу; рівень його позитивності (негативності).

Стереотипи — стійкі, емоційно забарвлені спрощені моделі об'єктивної реальності, які спричинюють у людини почуття симпатії чи антипатії до явища, яке асоціюється з тим чи іншим набутим нею досвідом.

Питання для дискусії

1. Які основні способи формування іміджу політичного лідера є, на Ваш погляд, конструктивним?

2. Що таке функціональній імідж та його складові?

3.З'ясуйте сутність контекстного іміджу.

4. Визначте основні риси порівняльного іміджу.

Теми рефератів

1.Формування іміджу кандидата в народні депутати.

2. Технологічні аспекти іміджології.

3.Спільне в іміджі організацій і лідера.

4.Листівка «експансія».

Питання для самоконтролю

1. Визначте основні типи іміджу та його складові.

2.У чому полягає природа й «анатомія» іміджу організацій (лідера)?

3. Відомо, що імідж базується на 3—4 характеристиках, зав'язаних у єдину структуру особистості кандидата. Знаючи їх, складіть кілька політичних портретів, образ яких був би привабливим у виборчій кампанії.

4.Які обставини слід враховувати, вибираючи ті чи інші технології формування іміджу організацій (і лідерів)?

Питання до заліку

1.Основні елементи іміджу та чинники його формування.

2. Технологія побудови іміджу: етапи, методи, обставини та засоби.

3. Елементи агітаційного стилю та вимоги до PR-реклами іміджу.

4. Основні прийоми нейтралізації опонента.

Питаннядо іспиту

1. Поняття «імідж», його природа та властивості.

2.Властивості іміджу організацій та їх детермінованість.

3.Технологія формування іміджу.

4. Форми і методи актуалізації іміджу кандидата.

Завдання для самостійної роботи

1. Політичний імідж: поняття, сутність, складові.

2. Як імідж організації, політичного лідера впливає на політичні процеси?

3. Які основні способи формування іміджу політичного лідера є, на Ваш погляд, конструктивними?

4. Проаналізуйте використання тією чи іншою партією технології формування її іміджу (включаючи лідерів) у період виборчої кампанії.

Рекомендована література

Биркенбил В. Язьік, интонации, мимики, жестов. —СПб., 1997.

Браун Л. И. Имидж — путь к успеху. — СПб., 1996.

Введенская Л. А., Павлова Л. Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. — Ростов-на-Дону, 1995.

Гуревич П. Приключение имиджа. — 1991.

Данкел Ж, Парнхем 3. Ораторское искусство — путь к успеху. — СПб., 1997.

Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. — М, 1994.

Кохтев Н. Н. Риторика. — М., 1994.

Краксунова И. Создай свой имидж. — СПб., 1997.

Махний Н. Фейсбиддинг, или Кое-что о строительстве лица. — Чернигов, 1995.

Михальская А. К. Основьі риторики. Мьісль о слове. — М., 1996.

Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. — М., 1996.

Спиллейн М. Создай свой имидж. Руководство для женщин. — М., 1996.

Спиллейн М. Создай свой имидж. Руководство для мужчин. — М., 1996.

Почепцов Г. Г. Имиджелогия: теория и практика. — К., 1998.

Почепцов Г. Г. Профессия: имиджмейкер. — К., 1999.

Шепель В. М. Имиджелогия. Секретьі личного обаяния. — М., 1994.