Політологія: Підручник

Автори: , , | Рік видання: 1998 | Видавець: Київ: Вища школа | Кількість сторінок: 304

5.1. Духовні основи політики: Загальні положення

Політична свідомість, політична ідеологія, політична психологія і політична культура — духовні основи науки про політику.


Політична свідомість, політична ідеологія, політична психологія і політична культура — духовні основи науки про політику. Пізнання їхньої сутності — це знання про взаємодію, взаємопроникнення, взаємозумовленість духовної і політичної сфер суспільства. Духовне виробництво, будучи складовою суспільного виробництва, постає як виробництво трудової, в тому числі й політичної, діяльності. Суб'єктом духовного життя суспільства є індивіди та соціальні спільноти (класи, нації, народи). У зв'язку з цим можна говорити про особисте духовне життя людини (її духовний світ), про духовне життя класу (класову самосвідомість), нації (національний характер, національна психологія і культура), народу (світогляд, традиції, звичаї тощо).

Духовний світогляд людини — це її розум, почуття, віра та воля, духовні орієнтації та світогляд. Духовний світ людини не існує поза духовним життям суспільства і водночас виходить за його межі, впливає на інші сфери, в тому числі й на політику, розширюючи їх своєю творчістю, оригінальністю, свободою. Раціональна політична діяльність неможлива без людського мислення, почуття, волі, тобто без опори на духовне виробництво, суспільну свідомість, духовну культуру.

Тому будь-яку проблему політології, а особливо сферу практично-політичних відносин слід розглядати з позицій єдності думки і поведінки політичних суб'єктів. Однак для того, щоб була думка, потрібні воля та бажання. Людська воля, збагачена здатністю мислити свідомо, втілюється у критичних Діях людини, соціальних спільнот. Розрив між думкою і дією виявляється в абстрактному теоретизуванні, коли думка відривається від дії, та в безглуздому експериментуванні, коли дія відривається від думки. Подолання цього розриву ґрунтується на принципі єдності думки і дії як головному в сутності людини. Реалізація на практиці даного принципу передбачає відносний поділ його на складові елементи, пізнання останніх, що є механізмом ефективного творення та відтворення людини, соціальних спільностей людей у всіх сферах суспільного та індивідуального життя.

Розгляду духовних та діяльнісних засад політичних суб'єктів присвячено ряд розділів підручника. Вони охоплюють політико-духовні компоненти політичних відносин суспільства, які є характерними для соціальних спільнот, органічно притаманні їм і дістають втілення у практичній діяльності. Поза знанням і пізнанням політико-духовних цінностей, інтересів, політичної свідомості ефективна практична політика неможлива.