§6. Концепція національної ідентичності
Значний теоретичний та практичний інтерес, на наш погляд, становлять намагання західних вчених провести порівняльний аналіз між етнічною та національною ідентичностями. Під останньою, як правило, мається на увазі почуття приналежності й відданості людини якійсь певній нації.52 Як слушно зауважує відомий американський дослідник Джордж Де Вос, для багатьох громадян правових демократичних держав, особливо моноетнічних, ці дві ідентичності існують у нерозривній єдності. "Строго говорячи, - констатує він, - національність не відрізняється від етнічності". Щодо поліетнічних держав, то тут зазначені ідентичності не співпадають, бо "етнічна ідентичність є або більш специфічною, або більш широкою ідентичністю ніж національна ідентичність".53
Треба враховувати, що на Заході етнічна ідентичність остаточно перемогла ідентичність класову і поступово починає витискувати національну ідентичність. В багатонаціональних та поліетнічних державах людина дійсно може ідентифікувати себе: а) з певною етнічною групою; б) з політичною нацією або в) водночас з ними обома. При цьому вона може почувати себе абсолютно комфортно. Проте у часи етнічного ренесансу і політизації етнічності представники багатьох етнічних груп починають відчувати дискомфорт, оскільки під впливом обставин або тиском певних сил мають робити вибір між двома зазначеними ідентичностями. Це може призводити до кризи ідентичності, виникнення нових та/чи посилення старих етнонаціональних конфліктів тощо.54 Правовим демократичним державам в основному вдається знаходити виходи із кризових ситуацій, регулювати і пом'якшувати етнонаціональні конфлікти.
У багатьох посттоталітарних країнах, за переконанням автора, етнічна ідентичність дійсно успішно суперничає із класовою ідентичністю, поступово беручи гору над нею. Водночас вона вступила у протиборство із ідентичністю національною, ускладнюючи і гальмуючи процес національно-державного будівництва, породжуючи сепаратистські почуття й настрої, створюючи сприятливий грунт для загострення конфліктів і етнічних війн.55