§5. Концепція етнічної ідентичності
Слід відзначити, що західні дослідники досить тісно пов'язують концепцію етнічних коренів з концепцією етнічної ідентичності. Виходячи із того, що концепція етнічної ідентичності становить одну із підвалин концепції етнічності, є потреба розглянути її більш докладно. Нагадаємо, що в західній науці під ідентичністю взагалі мається на увазі виділення і віднесення людиною та/чи групою себе, інших або іншими за певними ознаками (віковими, статевими, класовими тощо) до тих чи інших спільнот. Взаємодіючи одна з одною, ідентичності створюють т.зв. "ієрархію ідентичностей", в якій кожна ідентичність займає своє особливе місце. При цьому деякі з них перебувають у центрі уваги, турбот і занепокоєнь особи та/чи групи, у той час як інші ідентичності займають периферійні місця/7 Протягом останніх років до першої групи ідентичностей швидк^увїйшла, точніше увірвалась, етнічна ідентичність.
В західній етносоціологічній літературі існує чимало досить вдалих, на наш погляд, визначень етнічної ідентичності. Один із найбільш авторитетних канадських фахівців з цього питання Всеволод Ісаїв визначає етнічну ідентичність як "відданість соціальній групі спільного походження".48 Інший канадський етносоціолог Джефрі Рейтц доводить, що етнічна ідентичність - це ніщо інше як "почуття належності до націо-наіьної групи, базованій на етнічному походженні". "Етнічна ідентичність, - вторить їм американський антрополог Дж. Едвардс, - це відданість групі (великій чи малій, соціально домінуючій чи підлеглій), з якою особа має успадковані зв*язки".49
Вразливим місцем такої точки зору є, на нашу думку, деяка переоцінка суб'єктивного і недооцінка об'єктивного факторів при визначенні етнічної ідентичності тієї чи іншої особи. Більш коректним здається підхід Дж.Гааса, У.Шаффіра та деяких інших західних вчених, які враховують суб'єктивні й об'єктивні та внутрішні й зовнішні фактори , а також високо оцінюють роль етнічної ідентичності, особливо її придатність для соціальної стратифікації і себе й інших. За їх спостереженнями, мають місце випадки, коли особа чи група осіб бажає, щоб була визнана їх належність до тієї чи іншої спільноти, але члени - засновники тієї спільноти можуть відмовляти їй чи їм у цьому і заперечувати їх етнічну приналежність. Водночас можуть існувати особи, які в силу різних обставин бажають відмежуватись від певної етнічної спільноти, але виявляється, що інші особи продовжують вважати їх членами тієї спільноти. Все це дає підстави західним науковцям зробити висновок про те, що етнічна ідентичність є і досить стабільним, і досить мінливим феноменом.4"0 Загалом більша частина західних фахівців з цих проблем, з якими погоджується і автор, вважає етнічну ідентичність "вирішальною", "ключовою' серед багатьох інших ідентичностей.51