Національна безпека України: Навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 2009 | Видавець: Київ: КНТ | Кількість сторінок: 576

Дивись також:

ШОВІНІЗМ

(франц. chauvinisme - від імені капрала наполеонівської армії А.Шовіні) - агресивна форма націоналізму, проповідь національної ...

ООН (ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ)

– (United Nations Organization, UNO) — міжнародна організація, створена в 1945 р. з метою підтримки ...

Вступ

Як вже зазначалося, система національної безпеки є однією з центральних категорій націобезпекознавства. Разом з цим до центральних категорій даного наукового напряму ми також відносимо і "систему забезпечення національної безпеки". На дану обставину також звертають увагу й інші дослідники, зазначаючи, що категорія "система забезпечення національної безпеки" входить до базових понять загальної теорії національної безпеки. Одразу ж зауважимо, що відповідно до методології нашого дослідження, розглядаємо систему забезпечення національної безпеки у двох іпостасях: як об'єкт управління і як об'єкт наукового пізнання.

Загальна аморфність понятійного апарату чинить негативний вплив па формування націобезпекознавства. Передусім, це стосується ототожнення таких понять як "система національної безпеки" та "система забезпечення національної безпеки" переважною більшістю дослідників феномену національної безпеки. Ураховуючи той факт, що дані питання становлять собою серцевину націобезпекознавства, а також те, що питанням теоретичного визначення поняття "система забезпечення національної безпеки" і його відмежування від інших суміжних понять у науковій літературі надано недостатньо уваги, відповідно до мети і завдань нашого дослідження є достатні підстави стверджувати про необхідність окремого розгляду теоретичних і практичних питань управління національною безпекою, чільне місце серед яких посідатиме розгляд проблем функціонування системи забезпечення національної безпеки України. Причому ми не обмежуємось розглядом лише поняття, а демонструємо власні теоретичні погляди через окреслення системи органів управління національною безпекою.

Метою даного розділу є дослідження теоретичних напрямів управління національною безпекою. Головним завданням — визначення поняття "система забезпечення національної безпеки", для досягнення якої були поставлені наступні завдання: дослідити зміст даного поняття, виявити характерні ознаки; проілюструвати його нетотожність із поняттям "система національної безпеки"; окреслити основний зміст та відповідність меті дослідження систему органів державного управління національною безпекою.

Національна безпека забезпечується проведенням єдиної державної політики в усіх сферах життєдіяльності, системою заходів економічного, політичного й організаційного характеру, адекватних загрозам та небезпекам національним інтересам особи, суспільства та держави.

Основним, але не єдиним, суб'єктом забезпечення національної безпеки є держава, яка здійснює функції у цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Держана згідно з чинним законодавством забезпечує безпеку кожного громадянина як на території України, так і за її межами. Для створення і підтримання належного рівня захисту національних інтересів об'єктів національної безпеки України:

• розробляється система правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері національної безпеки;

• визначаються основні напрями діяльності органів державної влади й управління, а також суб'єктів недержавної форми власності, що надають послуги у сфері забезпечення безпеки, беруть участь у забезпеченні національної безпеки у різних формах;

• формуються або перетворюються органи та сили забезпечення національної безпеки;

• виробляється стратегія взаємодії державної і недержавної підсистем у забезпеченні національної безпеки;

• розробляється і оптимізується механізм демократичного цивільного контролю за системою управління національною безпекою.