Історія української преси: Навчальний посібник

Після припинення "Народу" якийсь час поруч з "Життем і Словом" виходив під веденням В. Будзиновського часопис "Радикал". Як ціль, часопис ставив: "Усвідомити і зорганізувати в боєву політичну армію руський народ, котрий в головній часті становить кляса селянська, а в меншій — неспольонізована ще жменька міщанства і пролетаріят інтелеґенції".

Вказавши на те, що український народ галицьких земель є лише часткою українського народу, що в головній масі живе під Росією, "Радикал" вважав своїм обов'язком брати діяльну участь у визвольній праці й боротьбі українського народу східних земель.

"Тому ж "Радикал" буде також органом України, — підкреслювала ця ж стаття, — а власне тих українців, котрі у себе дома прямують до тої цілі, до котрої змагаємо ми"...

Виступаючи проти централістичних змагань російських політичних партій, клав він своїм обов'язком провадити з ними боротьбу, не зважаючи на їх консерватизм, чи радикалізм, чи навіть революціонізм. В цій боротьбі ча-сопис ставав на захист української національної самостійності під охороною федеративного устрою Східної Європи. По припиненню "Радикала" його спадщину перебрало "Життє і Слово", поширивши свої рамки на справи політичні по лінії, що її було визначено "Радикалом".