Історія України: навч. посіб.

Україна має солідний науковий потенціал. Визнаними у світі центрами науки є Київ, Харків, Донецьк, Львів, Дніпропетровськ, Одеса. Провідним науковим і координаційним центром країни залишається Академія наук України, яка у 1994 р. отримала статус національної (НАНУ). Було засновано низку галузевих академій. Наукові дослідження провадяться у сфері матеріалознавства, математики, кібернетики, фізики, астрономії, фізіології, біології, гуманітарних наук. У 2001 р. науковий комплекс України включав 1479 наукових організацій. Науково-технічні роботи виконували 118,8 тис. спеціалістів.

Установи НАНУ розташовані по всій території держави та мають тісні зв'язки з провідними науковими центрами й університетами всього світу. Наприклад, завдяки науковим розробкам Національного космічного агентства України з дослідження космічного простору, Україна бере участь у таких міжнародних програмах, як розвиток ракетно-космічного комплексу морського базування "Морський старт", "Глобалстар", "Спектр", "Марс-96", "Шатл-97", "Океан", "Природа" та ін. У листопаді — грудні 1997 р. український космонавт-дослідник Л. Каденюк здійснив політ у космос на кораблі "Коламбія". Завдяки співпраці з британськими вченими запрацювала Національна українська станція в Антарктиді.

Плідно працюють конструкторські бюро заводів ім. О. Антонова (Київ), ім. Малишева(Харків), "Південмаш" (Дніпропетровськ), "Мотор-Січ "(Запоріжжя) та ін., які створюють сучасну цивільну й військову техніку. Значною мірою завдяки їм Україна сьогодні володіє значним банком унікальних технологій та наукових розробок, реалізація яких відкриє резерв нових можливостей для власного і світового прогресу, є виробником низки конкурентоспроможних на міжнародному ринку товарів таких як супутник Землі "Січ", запуск якого ввів Україну до клубу космічних держав, літаки "Мрія", "Ан", інші вироби заводу ім. О. Антонова, електронні мікроскопи, різних типів і класів кораблі, найпотужніші в світі преси, турбіни, дизельні двигуни, висококласні тепловози, автомобілі багатьох класів і різного призначення тощо.

Розширюються контакти українських науковців із державними та науковими установами США в галузі академічної та прикладної космічної науки, здійснюються спільні розробки космічних кораблів. Підписано угоду між Інститутом електрозварювання ім. Є. Патона і НАСА про розробку технології космічного зварювання.

Справжнім корифеєм сучасної ядерної фізики став Г. Шарпак, який народився в українській родині на Рівненщині, а на початку 1930-х років разом із сім'єю переїхав до Франції. В 1992 р. його відзначено Нобелівською премією з фізики "за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному прискорювачі". Нині вчений, який, до речі, з великою теплотою висловлюється про свою Вітчизну — Україну розробляє новий тип детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і проводити вивчення поведінки ракових пухлин. Аналоги його приладу вже проходять випробовування у відомому Пастерівському інституті в Парижі та в Женевському шпиталі.

Чимало уваги українські вчені приділяють розвиткові таких перспективних галузей, як генна інженерія і біотехнології, біокібернетика, штучний інтелект, мембранні технології, монокристали і штучні алмази, дослідження в галузі матеріалознавства, зокрема і радіаційного, в галузях надтвердих матеріалів та технологій зварювання, в т. ч. й космічного, фундаментальні дослідження в математиці, теоретичній фізиці, біології, хімії, тощо. Все це ставить Україну у ряд передових високо розвинутих країн із значним науково-технічним потенціалом.

Значних успіхів у розв'язанні проблем трансплантації внутрішніх органів, зокрема серця, досяг колектив українських кардіологів Інституту ім. М. Амосова АМНУ. Академік О. Шалі мов розробив нові методи хірургічних операцій, написав понад 800 наукових праць.

Істотні зрушення сталися у сфері гуманітарних наук. Видано низку важливих наукових праць, відкрито нові суспільствознавчі інститути — української археографії ім. М. Гру шевського, сходознавства ім. А. Кримського, української мови, народознавства, українознавства тощо. Налагоджено зв'язки з такими науковими закладами української діаспори, як Український вільний університет у Мюнхені, Український інститут при Гарвардському університеті (США), Канадський інститут українських студій та ін.

Широку видавничу діяльність розгорнуло Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Зокрема, його силами вперше в Україні перевидано знамениту "Енциклопедію українознавства", підготовлену представниками української діаспори.

Щоб прискорити повернення в Україну незаконно вивезених культурних цінностей, зокрема, бібліотек, архівів, скіфського золота, ікон, картин, національних клейнод, які з різних причин опинилися за кордоном, було створено Національну комісію. її зусиллями в Україну повернуто особисті архіви поетів О. Олеся, 0. Ольжича, Б.-І. Антонича, багатолітнього голови НТШ академіка А. Жуковського, вченого і дослідника В. Січинського, частину історико-культурних документів О. Довженка, що знаходилися в Москві, архівні матеріали уряду УНР в екзилі. Велику зацікавленість науковців викликають передані в Україну копії документів Державного архіву Швеції, що висвітлюють зв'язки України і Швеції у XVIII ст. У1994 р. Німеччина віддала колекцію з 82 предметів мідного, трипільського та скіфського періодів.

Поряд зі значними досягненнями у науковій сфері спостерігається чимало проблем. Украй недостатнім залишається фінансування наукових досліджень, через що низка наукових установ практично призупинили їх. Якщо на початку 80-х років для потреб науки держава виділяла 4,6—4,8 % національного доходу, то в 1994 р. асигнування науки становило менше 1 % , а в наступні роки — лише 0,5 %. У результаті різко скоротилася кількість учених у наукових установах країни. Особливо відчутні втрати серед генетиків, фізіологів, біохіміків, фізиків-теоретиків, програмістів. Усе це призводить до втрати провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу в рівні наукових розробок, катастрофічних наслідків для української науки та майбутнього країни.