Автори: Газін В.П., Копилов С.А. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Либідь | Кількість сторінок: 624
Болгарія намагалася здійснювати прагматичну зовнішню політику, спрямовану на забезпечення національних інтересів в нових геостратегічних умовах, орієнтувалася, насамперед, на інтеграцію в євроатлантичні структури й активізацію відносин з провідними європейськими країнами та США. На кінець 2002 р. республіка підтримувала дипломатичні відносини із 130 державами й була членом близько 300 міжнародних і регіональних організацій та установ, серед яких ООН, Рада Європи, МВФ, МБРР, Чорноморське економічне співробітництво та ін. Болгарія бере активну участь у військовій програмі НАТО "Партнерство заради миру", Раді північноатлантичного партнерства, а в період косовської кризи 1999 р. вона підтримала силову акцію НАТО проти СРЮ, надала свій повітряний простір для військової авіації альянсу. У березні 2001 р. між Болгарією і НАТО підписано угоду, що регламентувала транзит через болгарську територію і правовий статус її військовиків, а також дозволяла їх тимчасове перебування на території країни. На саміті альянсу в Празі (листопад 2002 р.) Болгарія отримала офіційне запрошення на вступ до НАТО. Будучи асоційованим членом Євросоюзу з 1993 p., Болгарія і ЄС досягли домовленості щодо дострокового виведення з експлуатації чотирьох старих реакторів АЕС у Козлодуї. Це стало однією з умов переговорів про вступ країни до Євросоюзу, що розпочалися у березні 2002 р.
Не обтяжені нашаруваннями минулих епох стосунки між Болгарією і Україною, після встановлення дипломатичних відносин між ними у грудні 1991 p., розвивалися поступально. У жовтні 1992 р. укладено базовий Договір про дружні відносини й співробітництво між обома країнами, а підписана у березні 1998 р. Декларація про подальший розвиток та поглиблення співробітництва між Болгарією і Україною засвідчила їх прагнення розвивати двосторонні відносини в напрямі стратегічного партнерства. Високий рівень політичних відносин між двома країнами засвідчив також офіційний візит до Софії у вересні 2001 р. президента України Л. Кучми, в ході якого наголошувалася необхідність активізації співпраці у сфері економіки й торгівлі. Товарообмін між Україною і Болгарією у 2001 р. становив 364 млн. доларів. На кінець 2002 р. між країнами підписано близько 70 міждержавних договорів, угод і протоколів. Поглибленню двостороннього співробітництва значною мірою сприяє наявність в Україні численної болгарської громади (234 тис. чоловік) — найбільшої за межами Болгарії. Водночас у Болгарії мешкають 6 тис. громадян України та вихідців з її території.