Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) Навч. посібник

За статистичними даними 1981 р. в Канаді проживало 754 тис. українців, тобто 3,1 % населення країни, хоча канадська преса у 1989 р. повідомляла, що кількість українців у Канаді фактично сягає одного мільйона. Основна частина українського населення мешкає у провінціях Онтаріо, Альберта, Манітоба та Саскачеван. 76 % українців мешкає в містах. Українська етнічна група сформувалася в Канаді як іммігрантська. Після Другої світової війни вона збільшувалася. До середини 1950-х років до Канади прибуло 35 тис. українців із таборів для "переміщених осіб". Понад 9 тис. чоловік прибуло до країни в 1961 — 1981 pp. У кількісному відношенні українців переважають тільки британці, французи, німці та італійці.

Завдяки своїй працелюбності українці здобули повагу в канадському суспільстві. Високий їх відсоток серед управлінської та інтелектуальної еліти (заданими 1981 р. 26 865 українців були менеджерами, 58 820 — юристами, вчителями та ін.). У 1980 р. канадець українського походження Роман Гнатишин був призначений генерал-губернатором.

Інтегрувавшись у канадське суспільство, українці не забувають про своє походження. Для їхнього національного самовираження в демократичній Канаді є всі умови. У дванадцяти університетах запроваджені українознавчі програми. Досить поширені курси українознавства, що охоплюють вивчення української мови, культури, мистецтва, історії та географії. У десятках шкіл українська мова вивчається як предмет. Чимало таких шкіл, зокрема недільних, патронуються греко-католицькою церквою, етнічними організаціями, такими як Українське національне об'єднання, Спілка української молоді та ін.

Чільним об'єднанням українських громадських, політичних та культурних організацій, церков є Конгрес українців Канади. Осередками культурного розвитку українців у Канаді виступають різноманітні "фундації". Найбільша з них — Українська фундація ім. Тараса Шевченка, заснована у Вінніпезі 1936 р. У 1987—1988 pp. вона володіла фондом у 3,5 млн. дол., які витрачаються на різні культурні заходи.

З проголошенням незалежності України українська діаспора Канади надає суттєву підтримку становленню і розбудові своєї етнічної батьківщини. Канада стала першою країною світу, що визнала незалежність України після пам'ятного 1 грудня 1991 р. А колишній дисидент Левко Лук'яненко, засуджений радянською системою до смертної кари за виборювання незалежності України, був призначений повпредом України в Канаді. Між Канадою і Україною налагоджуються і розвиваються зв'язки в багатьох галузях суспільного життя. 31 березня 1994 р. у Києві міністри закордонних справ Канади (А. Уеллет) і України (А. Зленко) підписали Спільну декларацію про особливе партнерство між Канадою і Україною. З 1991 по 1998 р. завершено 60 спільних канадсько-українських проектів — з питань переходу до ринкової економіки, в галузі демократизації та розвитку управління, з проблем ядерної безпеки тощо. Розвиткові канадсько-українських стосунків сприяють взаємні візити лідерів країн. Під час канадського візиту президента України Л. Кучми у жовтні 1994 р. підписано Угоду про дружбу і співробітництво між обома країнами. У січні 1999 р. в Україні з візитом перебував прем'єр-міністр Канади Жан Кретьєн. Тоді ж було підписано сім канадсько-українських міжурядових документів. У листопаді 1999 р. представники обох країн підписали угоду про співпрацю у запуску комерційних супутників.