Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) Навч. посібник

Соціально-політичний спектр у США, як і в інших країнах, строкатий: від крайніх лівих до крайніх правих. Останнім притаманний новий радикалізм, який еволюціонував з консерватизму і претендував на роль захисника середнього класу як від корумпованої олігархічної верхівки монополістів, так і непродуктивних низів-неробів. Для правих радикалів США характерним є утворення напівсектантських політичних організацій, таких як "товариство Джона Берча", що виникло у 1958 р. (Джон Берч — американський розвідник, який загинув у 1945 р. в Китаї і був зведений до рангу першої жертви "холодної війни"). Крайніх правих об'єднував постулат, що вільному ринкові загрожує держава, яка внаслідок змови потрапила до рук лібералів, що наживаються за рахунок середнього класу виробників завдяки несправедливому перерозподілу прибутків. Така держава плодить нероб-люмпенів, котрі існують на засоби соціального забезпечення. Серед противників державного регулювання, становлення США як соціальної держави були також Ку-клукс-клан, мінітмени на чолі з Деп'ю, Нацистська партія Рокуелла. Вбивство Роберта Кеннеді у 1964 р. та Мартіна Лютера Кінга в 1968 р. було здійснене під впливом означених організацій, їхньої пропаганди.

Наявність цих організацій, активізація їхньої діяльності свідчили, що в американському суспільстві реакційні ідеї, так само як і демократичні, мають глибокі корені. Не випадково на президентських виборах 1964 р. представник правого крила Республіканської партії Б. Голдуотер, котрий проповідував найбільш реакційні, шовіністичні погляди, здобув 27 млн. голосів, а губернатор штату Алабама Д. Уолес на виборах 1968 р. — 10 млн.

В'єтнамська війна, посилення боротьби між різними політичними угрупованнями, спричинене реформаторством Кеннеді та Джонсона, зумовили також активізацію молодіжного та негритянського рухів. Молодіжний рух виник як антивоєнний. Юнаки спалювали повістки, ухилялися від призову на військову службу. Рух супроводжувався ідеалістичними пошуками більш справедливого суспільства. Лідери молодіжного руху проповідували утопічні ідеї утвердження влади, що спиралася б на любов, думку та творчість. Із закінченням в'єтнамської війни молодіжний рух пішов на спад.

Значно масовішим і ширшим був негритянський рух. Причини його виникнення мали комплексний характер: соціальний, правовий, расовий тощо. Це був вибух застарілої проблеми, що існувала з часів рабства. У 60-х роках негритянське населення США становило 25 млн. чоловік. У 1968 р. рівень безробіття серед негрів становив 7,4 %, удвічі більше, аніж серед білих. Середня зарплата негра становила 68 % зарплати білого. Проте це не тільки соціальна проблема. Дискримінації зазнавали всі негри, як бідні, так і багаті. Прогресивні сили США у вирішенні негритянської проблеми припустилися двох помилок — спочатку намагалися розчинити нефів у фермерському середовищі, а потім — робітничому, тобто посадити всіх негрів на землю як фермерів, а потім — допомогти їм нормально влитися в американський робітничий клас. Ні те, ні інше відчутного результату не дало.

Інша крайність у підходах до негритянської проблеми виявилась у прагненні до сепаратизму, котрий сповідувала значна кількість негритянських лідерів. Відповідно до їхньої теорії, білі і чорні внутрішньо протилежні і ворожі один одному. Пастор євангелічної церкви М. Л. Кінг обрав інший шлях. Він боровся за громадянські права негрів, їх інтеграцію в американське суспільство і поплатився за це. життям.