Історія України: Матеріали до підручн. для 10-11 кл.

Побудова державного апарату в Україні починалася, як і першого разу, на початку 1919 р., зі створення революційних комітетів. 11 грудня 1919 р. в Москві відбулося спільне засідання наявних членів президії ЦВК й Раднаркому УСРР (деякі з них перебували в діючій армії). Було затверджено п'яти-особовий Всеукрревком: від більшовиків — Г. І. Петровський (голова), Д. 3. Мануїльський і В. П. Затонський, від боротьбистів — Г. Ф. Гринько, від борбистів — В. М. Качинський.

За погодженням з губкомами КП(б)У і командуванням Червоної армії Всеукрревком призначав губернські революційні комітети. Останні створювали повітові ревкоми, затверджували волосні й сільські. Пам'ятаючи про те, що радянська влада в Україні була зметена не денікінським наступом, а селянськими повстаннями, Всеукрревком урочисто проголосив, що земельна політика здійснюватиметься з особливою увагою до інтересів трудящих селян, а продовольчі лишки вилучатимуться в суворо обмеженому розмірі.

5 лютого 1920 р. склад Всеукрревкому поповнився М. К- Владимировим, X. Г. Раковським і В. Я. Чубарем.

Раковського при цьому не звільнили від обов'язків члена Реввійськради Південно-Західного фронту. На цьому ж засіданні було затверджено "Закон про землю", згідно з яким поновлене Денікіним поміщицьке землеволодіння скасовувалося, а земля у переважній частині надходила для розподілу між селянами. Проект закону розробляв Раковський, використовуючи консультації Леніна. Ленін наполягав на тому, щоб відкласти в бік нову партійну програму, яка вимагала створювати в сільському господарстві радгоспи та комуни, і максимально враховувати інтереси дрібного селянства. Блок із селянством був необхідний більшовикам, щоб утвердитися в Україні.

Наприкінці лютого Всеукрревком закінчив існування й дав життя іншим органам влади: Раднаркомові на чолі з Раковським і ВУЦВК на чолі з Петров-ським. ВУЦВК призначив на квітень — травень вибори до Рад.

Гнучка політика партії Леніна в національному й аграрному питаннях, а також завдані денікінцям поразки забезпечили їй досягнення ефективного контролю над основною частиною території України. За таких умов більшовики спромоглися організувати "вибори" так, що забезпечили собі абсолютну більшість в органах влади. У повітових виконкомах вони дістали 70 % місць, у губернських— 85 %. У травні в Харкові відбувся IV Всеукраїнський з'їзд Рад. Поміж 811 делегатів виявилося 710 членів КП(б)У. Скликанням цього з'їзду завершилася побудова нового, цілком підконтрольного більшовикам апарату державної влади. Як бачимо, будівництво органів влади здійснювалося згори донизу, а не навпаки, як заведено за умов демократії.