Автори: Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246
Кожна організація взаємодіє з іншими інституціями, фірмами, закладами. На неї безпосередньо чи опосередковано впливають різного роду чинники — економічного, політичного, правового, екологічного і т. д. характеру. В свою чергу фірма може з успіхом впливати на зовнішнє оточення. Польський соціолог Л.Збіегень-Мацьонг наводить приклад, як дисципліна, чітка організація праці, робочий одяг, манери поведінки працівників філії відомої фірми, яка знаходилась у невеликому містечку, стали взірцем для всіх його жителів.
Як зазначають соціологи, культура організації впливає на людей по-різному в стабільному і нестабільному оточенні. В стабільному оточенні все робиться для того, щоб зберегти вже набуті навички, ритм праці, навіть ментальність, тоді як в нестабільному різко зростає міжособистісна конкурентна боротьба всередині організації. Люди роблять все можливе, щоб втриматись на своєму місці. Продуктивність праці в такому випадку може зростати до певної міри, але в результаті нервового напруження і соціальної невпевненості з часом починає різко спадати, що може призвести до деструктивних явищ серед членів організації (заздрість, плітки, образи, доноси, збирання ком про мату, а навіть і нанесення певних травм один одному).
Людина — досить гнучка соціальна істота, і коли вона входить в нову соціальну групу, на роботі чи поза нею, починає придивлятись, яким чином ведуть себе оточуючі. Згодом вона прилаштовується під діючі вимоги, її стосунки, контакт з іншими людьми, колегами стає більш слабким. Як "соціальна" істота людина не зможе комфортно почувати себе за нових обставин і як "гнучка" — почне шукати собі більш цікаве заняття. Члени групи в свою чергу, "попрощавшись" з цією людиною, відзначать, що вона була не такою, якою їм уявлялось.
Взаємодіючи між собою, співробітники організації намагаються створити спільну уяву про навколишній світ. Вони можуть прийти до висновку, що світ змінюється або залишається стабільним, у ньому є наявна небезпека, але й існують можливості до стабілізації положення.
Співробітники організації підуть на нововведення лише тоді, коли повірять у свої можливості провести необхідні зміни і те зовнішнє середовище, що раніше було незрозумілим і небезпечним, в майбутньому зможе стати реальною можливістю досягнення успіху всього колективу.