Соціальна географія: навч. посібник

Автор: | Рік видання: 2007 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 349

1.3. Місце соціальної географії в системі географічних наук

Соціальна географія входить до системи географічних наук. Що ж слід розуміти під системою географічних наук? Яке місце в цій системі належить соціальній географії?

На думку Е. Алаєва, під системою наук слід розуміти поєднання різних наукових дисциплін зі своїми особливими функціями, котрі водночас об'єднуються загальною функцією. Він стверджує, що всі географічні науки займаються пізнанням закономірностей розвитку геоверсуму (географічної оболонки) — некросфери, біосфери і соціосфери, тобто у них є загальний об'єкт дослідження, хоч кожна з наук відшуковує в цьому об'єкті власний компонент.

Однак, зазначає Б. Алаєв, цього недостатньо: окремі наукові дисципліни, які входять до однієї системи наук, повинні відповідати таким категоріям:

1. Об'єкт окремої науки не може нею вивчатись ізольовано, поза зв'язками з об'єктами інших окремих наук, що входять до цієї системи.

2. Усі окремі науки єдиної системи наук мають використовувати спільність деяких методологічних підходів.

3. Повинен існувати певний набір методологічних прийомів, спільних для всіх наук системи.

4. Усі окремі дисципліни системи наук мають спільну мову науки, єдину основу понятійно-термінологічного апарату.

5. Система наук повинна мати, крім часткових дисциплінарних результатів, загальну міждисциплінарну наукову продукцію конструктивного значення *34 .

*34: {Там само. – С. 29.}

Отже, такі критерії у вигляді загальних методологічних підходів, як просторовість (територіальність, або геоторіальність), комплексність, конкретність і глобальність дають змогу віднести соціальну географію до географічних наук. Загальним для цієї системи наук є й екологічний підхід. Соціальна географія використовує картографічний метод як один з найважливіших. Е. Алаєв наголошує, що єдність методики і мови всіх географічних наук особливо наглядно втілюється в карті — спільному для всіх них методі опису об'єкта, збору, збереженню й аналізу інформації *35 . Але соціальна географія є крім того суспільною наукою, отже, вона входить до системи суспільних наук, виконує характерні для цієї системи методи, зокрема соціальний, економічний та ін. Як й інші соціальні науки, вона за основу дослідження бере Людину, різні спільності людей, Суспільство, але обов'язкова у певній системі просторово-часового відліку.

*35: {Там само. – С. 30. }

Уяснення ролі та місця соціальної географії в структурі суспільної вимагає вивчення й оцінки існуючих класифікацій географічних наук. Тривалий час найвдалішим і найпослідовнішим вважалось структурне вичленування системи географічних наук, здійснене академіком С. Колесником. У скороченому варіанті його подають К. Д'яконов і М. Матрусов: "У системі географічних наук виділяється чотири групи наук: 1) природничі, або фізико-географічні; 2) суспільні географічні — історія географії, топоніміка та економічна географія; 3) картографічні; 4) об'єднані географічні дисципліни — краєзнавство тощо. Деякі з перелічених географічних дисциплін входять частково до систем інших наук (біологічних, геологічних, соціально-економічних і т. п.), оскільки між окремими науками не існує чітких меж" *36 .

*36: {Д'яконов К. М., Матрусов М. Д. Географічна наука на сучасному етапі. — К.: Рад. шк., 1977. — С. 10.}

Спеціалізація і поглиблення географічних досліджень привели до подальшого наростання процесу диференціації в географії, взаємодії географічних та інших наук. Це сприяло становленню нових самостійних географічних наук і появі нових поглядів на класифікацію географічних наук. Зросла кількість самих таких класифікацій.

Відома низка класифікацій системи географічних наук здійснена в різний час різними вченими. Вони досліджуються, вивчаються іншими вченими, що в кінцевому підсумку приводить до появи нових класифікацій. На думку Я. Жупанського, "принципово важливих істотних відмінностей вони не мають. Так чи інакше, система географічних наук включає загальні, галузеві, міждисциплінарні науки, які в тій чи іншій мірі входять до чотирьох головних підсистем географії" *37 . При цьому він посилається на С. Рудницького; *38 В. Жекуліна *39 ; О. Маринича *40 .

*37: {Жупанський Я. І. Історія географії в Україні: Навч. посіб. — Львів: Світ, 1997. — С. 9.}

*38: {Рудницький С. Нинішня географія // Наук. додаток до журналу "Учитель". — Львів 1905. — С. 5.}

*39: {Жекулин В. С. Введение в географию. — Л., 1989. — С. 17—31}

*40: {Маринич О. Структура географічної науки та її сучасний стан в Україні // Укр. геогр. журн. — 1993. — № 1.}

Зазначимо, що Я. Жупанський не випадково обрав класифікації системи географічних наук згаданих вчених. Наприклад, В. Жекулін — типовий представник таких поглядів кінця 80-х років. Він вважає, що географічна наука складається з трьох блоків (підсистем): природно-наукового, соціально-економічного і природно-суспільного; виділяючи крім того "наскрізні" науки *41 . До складу природно-наукового блоку вчений відносить загальнофізичну географію, ландшафтознавство, палеогеографію, геоморфологію, кліматологію, гідрологію, ґрунтознавство, біогеографію, геохімію ландшафту, геофізику ландшафту; до складу соціально-економічного — соціально-економічну географію, географію промисловості, географію сільського господарства, географію транспорту, географію населення, краєзнавство, політичну географію; до складу природно-суспільного — геоекологію, географію природних ресурсів, історичну географію, медичну географію, географію океану. До "наскрізних" наук дослідник відносить картографічні науки, історію географії. Крім того, на його думку, потрібна наука про географію — метагеографія.

*41: {Жекулин В. С. Введение в географию. — С. 17—31.}

Однак ми не можемо повністю погодитися з поглядом Я. Жупанського про відсутність принципово важливих істотних відмінностей у класифікаціях системи географічних наук: хоча кожна з класифікацій і виділяє загальні, галузеві, міждисциплінарні науки в системі географічних наук, між різними класифікаціями існують принципові відмінності. Навіть класифікація самого Я. Жупанського такі відмінності має. На його думку, сучасна географія як система складається з багатьох галузевих географічних дисциплін. Я. Жупанський вважає, що їх для зручності можна об'єднати в чотири великі підсистеми: природничі (фізико-географічні), суспільні (економіко-географічні), природничо-соціальні, наскрізні географічні науки. У складі системи географічних наук ним виділяються передусім галузеві географічні дисципліни, умовно названі власне географічними (позначає індексом Г ), оскільки вони зародилися у надрах географії і використовують переважно географічні методи досліджень, вивчають ті самі об'єкти і явища, що й інші науки. Сюди віднесені й галузеві дисципліни, які сформувалися на стику географії та інших наук і які умовно названі суміжними (індекс С ), а також дисципліни з інших галузей природничих і суспільних наук, які своїми методами вивчають географічні аспекти природи й виробництва. їх умовно названо супутніми (індекс П ).

Отже, вчений розглядає блок природничо-соціальних наук, у такий спосіб виділяючи (принаймні у назві підсистеми) соціальні науки зі складу суспільних. Проте детальніше знайомство зі структурою таких підсистем, як суспільні (економіко-географічні) науки і природничо-соціальні науки дає змогу дійти важливих висновків. Перш ніж їх сформулювати, ознайомимося зі структурою суспільної (економіко-географічної) науки і природничо-соціальної науки за Я. Жупанським: