Соціологія: пер. с англ.

Більшість "молодих дорослих" на Заході мають усі підстави сподіватися, що їхнє життя триватиме довго, до старості. В доновітні часи мало хто мав тверду надію на таке майбутнє. Смерть від хвороби, пошесті або поранення була тоді явищем набагато частішим у всіх вікових групах, аніж сьогодні, а особливо наражалися на великий ризик жінки внаслідок високої смертності при пологах.

З іншого боку, життя в давні часи було менш напруженим, ніж тепер. Люди звичайно підтримували тісніші зв'язки зі своїми батьками та іншою близькою ріднею, аніж у нинішньому значно мобільнішому світі, і, як правило, вони виконували ту саму рутинну працю, що і їхні предки. В нашому суспільстві нам часто доводиться зустрічатися з великою кількістю проблем в шлюбі, в родинному житті та в інших соціальних контекстах, і часто ми не знаємо, що чекає нас навіть у найближчому майбутньому. Ми мусимо самі "робити" своє власне життя значно більшою мірою, аніж "робили" його люди в минулому. Утворення сексуальних та подружніх зв'язків, наприклад, тепер залежить від індивідуальної ініціативи та вибору, а не визначається, як раніше, батьками. Це надає індивідові більшу свободу, але відповідальність, яка лягає на нього, може також спричиняти напругу й труднощі.

Сьогодні для нас велику вагу має вміння "дивитися вперед" і в середньому віці. Сьогодні мало хто сподівається, що "все своє життя робитиме одне й те саме", як то було з більшістю людей у традиційних культурах. Чоловіки або жінки, які впродовж усього життя ішли однією певною стежиною, можуть раптом виявити в середньому віці, що результати їхніх життєвих зусиль явно незадовільні, а можливості подальшого просування вперед вичерпалися. Жінки, які першу половину свого життя віддали родині й чиї діти покинули дім, можуть почуватися безвартісними для суспільства. Феномев "кризи середини життя" є цілком ймовірним для багатьох людей середнього віку. Особа може раптом відчути, що вона знехтувала можливості, які пропонувало їй життя, або що вона ніколи не досягне мети, яку поставила перед собою ще в дитинстві. Проте подібні ситуації не обов'язково призводять до покори або безнадійного розпачу: визволення з полону дитячих мрій часто приноситі полегкість.