Соціологія: пер. с англ.

Із сотень уже описаних спільнот мисливців та збирачів ми розглянемо тільки одну, щоб проілюструвати, як вони живуть, а саме плем'я мбуті, — пігмеїв, які живуть на території Заїру, в Центральній Африці (Тurnbull, 1983). Мбуті населяють територію, покриту густим лісом та хащами, куди чужинцям годі продертися. Самі вони знають цей ліс досконало і мандрують у ньому, як і куди їм заманеться. Там є достатньо питної води, також їстівних диких рослин і тварин, на яких можна полювати. Мбуті не будують собі постійних осель, а мешкають у куренях, складених із гілля і вкритих листям. Такий курінь можна спорудити за кілька годин і покинути його, коли мбуті вирушать далі, а мігрують вони безперервно, ніколи не залишаючись на одному місці довше, аніж місяць.

Мбуті живуть невеличкими групами, що складаються з чотирьох або п'яти родин. Ці групи мають майже постійний склад, але ніхто й ніщо не може зупинити індивіда або родину, якщо їм захочеться покинути один гурт і приєднатися до іншого. Ніхто не "править" такою групою — вождів у них немає. Проте старші чоловіки мають за обов'язок "гамувати крикунів" — втихомирювати сварки і стежити, щоб не доходило до бійок, бо пігмеї вірять, що це може розгнівати лісових духів. Якщо чвари стають надто глибокими, то група розпадається, і її члени приєднуються до інших груп.

Мбуті почали вивчати в 1960-х роках, коли їхній традиційний спосіб життя ще залишався непорушеним. Відтоді він перебував під дедалі більшим тиском. Зовнішній світ усе глибше й глибше вторгався в ліс, і мбуті поступово втягувалися в грошові стосунки поселень, розташованих довкола лісу. Я розповідав про їхній спосіб життя, удаючись до теперішнього часу, проте сьогодні він в дійсності на межі зникнення. Те саме можна сказати й про інші види малих суспільств, про які йтиметься далі в цьому розділі.