Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В КУЛЬТУРНІЙ ТА ІСТОРИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Деякі механізми соціальної взаємодії, проаналізовані Ґофманом, Ґарфінкелом та іншими, видаються загальними. Наприклад, застосування маркерів для позначення початку та кінця зустрічей, характерне для людської взаємодії повсюди. Способи організації зустрічей, такі як відмежування від інших, щоб утворити розмовне коло, теж можна виявити в будь-якому людському гурті. Але чимало з Ґофманових висновків про ввічливу неуважність та інші види взаємодії передусім стосуються суспільств, у яких контакти з чужинцями — поширене явище. А що можна сказати про ті малі традиційні суспільства, де немає чужих та незнайомців і де водночас збирається докупи хіба що жменька людей?

Щоб розглянути деякі контрасти між соціальною взаємодією в сучасних і в традиційних суспільствах, візьмімо за приклад одну з найменш розвинених у технологічному плані культур, що залишаються у світі, — плем'я !кун (іноді ще відоме під назвою бушменів), яке живе в пустелі Калахарі, розташованій на територіях Ботсвани й Намібії, у Південній Африці (Lee, 1968, 1-969) (знак оклику позначає придих, з яким вимовляється це слово). Хоча їхнє життя змінюється під тиском зовнішніх обставин, традиційні моделі соціальної поведінки ще зберігаються.

!Кун живуть по тридцять-сорок чоловік у тимчасових поселеннях поблизу криниць. У їхньому довкіллі їжі мало, тож їм доводиться вирушати на далекі відстані в її пошуках. Це блукання займає більшу частину їхнього дня. Жінки та діти цілий день у мандрах. Члени цієї спільноти, буває, обходять за день до сотні квадратних миль, повертаючись у табір уже вночі, щоб тільки попоїсти і лягти спати. Більшу частину дня чоловіки ходять або самотою, або по двоє-троє. Проте існує один період, коли звичний розпорядок повсякденної діяльності племені змінюється: зимовий дощовий сезон, коли і води вдосталь, і їжу знайти набагато легше. Протягом цього періоду повсякденне життя племені !кун зосереджується навколо ритуальних церемоній, бо й підготовка до них, і їхнє здійснення забирають дуже багато часу.

Члени більшості груп племені !кун ніколи не спілкуються з людьми, яких би вони не знали досить добре. Хоча за останні роки їхні контакти із зовнішнім світом стали майже звичайним явищем, у мові !кун досі немає слова "чужий". Хоча люди племені !кун, особливо чоловіки, протягом більшої частини дня ні з ким не контактують, у самій спільноті люди майже не мають змоги побути на самоті. Родини сплять у абияк стулених відкритих житлах, де нічого не приховаєш від стороннього ока. Ніхто не досліджував звичаї племені !кун з погляду Ґофманових спостережень над повсякденним життям, проте неважко переконатися, що деякі аспекти його дослідження навряд чи можуть бути застосовані до суспільного життя !кун. Наприклад, тут фактично неможливо створювати сцену й позалаштункові місця. Розмежування різних зібрань та зустрічей стінами кімнат, окремі будівлі та різні квартали в містах, такі звичайні в сучасних суспільствах, надто далекі від життєвої практики племені !кун.