Соціологія: пер. с англ.

Можливо, найвпливовішою і найдискусійнішою теорією виникнення тендерної ідентичності є теорія Зіґмунда Фройда. Згідно з Фройдом, розуміння гендерних відмінностей немовлятами та малими дітьми центрується на наявності або відсутності пеніса. "Я маю пеніс", — це однаково що сказати: "Я хлопчик", — тоді як "Я дівчинка" рівнозначне: "У мене немає пеніса". Фройд вважає за потрібне пояснити, що тут, власне, йдеться не про анатомічні відмінності; наявність або відсутність пеніса — це символ чоловічості та жіночості.

Десь у років чотири-п'ять, за цією теорією, хлопчик починає відчувати загрозу в тій дисципліні та самостійності, яких вимагає від нього батько, уявляючи собі у фантазіях, що батько хоче відібрати в нього пеніс. Почасти свідомо, але передусім на несвідомому рівні, хлопчик сприймає свого батька як суперника в боротьбі за любов матері. Пригнічуючи еротичні почуття до матері і сприймаючи батька як вищу істоту, хлопчик ототожнює себе з батьком і стає свідомий своєї чоловічої ідентичності. Хлопчик відмовляється від любові до матері з підсвідомого страху, що батько його каструє. З другого боку, дівчата страждають, бажаючи "мати пеніс", бо ж вони не володіють видимим органом, який є ознакою хлопчиків. Дівчинка починає дивитися на матір як на меншовартісну істоту, адже вона не має пеніса й неспроможна його роздобути. Коли дівчинка ототожнює себе з матір'ю, вона переймається тим відчуттям слухняності, яке невіддільне від усвідомлення "другої за кращим першим".

По закінченні цієї фази дитина навчається пригнічувати свої еротичні почуття. Період від п'яти років до статевої зрілості, як вважає Фройд, є періодом латентності — сексуальна активність відкладається на пізніший період, коли біологічні зміни, пов'язані зі статевим дозріванням, реактивують еротичні бажання в прямий спосіб. Період латентності, що включає ранні та середні роки навчання в школі, — це той час, коли товариство ровесників одної статі найбільше значить у житті дитини.

Погляди Фройда викликають чимало заперечень, передусім з боку феміністок, але не тільки (Mitchell, 1973; Coward, 1984). По-перше, Фройд, як здається, занадто пов'язує тендерну ідентичність із усвідомленням генітальних органів; тут діють, безперечно, й інші, більш невловні чинники. По-друге, теорія, схоже, спирається на твердження, що пеніс має перевагу над ваґіною, що сприймається просто як відсутність чоловічого органу. Але в такому разі, чому не можна вважати, що жіночі статеві органи мають перевагу над чоловічими? По-третє, Фройд вважає, що батько є головним насаджувачем дисципліни, тоді як у багатьох культурах мати відіграє в цьому процесі набагато важливішу роль. По-четверте, Фройд вважає, що усвідомлювання ознак тендеру відбувається у віці чотирьох-п'яти років. Більшість пізніших авторів підкреслювали важливість значно ранішого періоду навчання, починаючи з віку немовляти.