Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Соціальні чинники сексуальної поведінки

У всіх суспільствах більшість людей гетеросексуальні; вони шукають емоційної наснаги та сексуальної втіхи у взаєминах з іншою статтю. В кожному суспільстві гетеросексуальність лежить в основі шлюбу та сім'ї.

Але існує також чимало сексуальних меншин зі специфічними смаками та нахилами. Юдіт Лорбер розрізняє не менш як десять різних сексуальних ідентичностей у людей: гетеросексуальна жінка, гетеросексуальний чоловік, жінка-лесбіянка, чоловік-ґей, бісексуальна жінка, бісексуальний чоловік, жінка-трансвестит (жінка, що регулярно вдягається як чоловік), чоловік-трансвестит (чоловік, що регулярно вдягається як жінка), транссексуальна жінка (чоловік, котрий став жінкою, як Джен Моріс), транссексуальний чоловік (жінка, яка стала чоловіком). Самі сексуальні взаємини ще більш розмаїті. Фройд називав людей "поліморфно розбещеними". Під цим він розумів, що люди мають широкий діапазон сексуальних смаків і ладні вдовольняти їх навіть тоді, коли в даному суспільстві деякі з них вважаються аморальними й забороненими. Фройд почав свої наукові дослідження наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя, коли ще чимало людей були дуже сором'язливі в усьому, що стосується сексу; а проте його пацієнти відкрили йому дивовижне розмаїття сексуальних відхилень. Серед можливих різновидів статевих зносин можна назвати, наприклад, такі: жінка або чоловік може мати сексуальні стосунки з жінками, чоловіками або тими й тими. Це може відбуватися за участю двох осіб або трьох і навіть більше. Людина може мати статеві зносини сама з собою (мастурбація) або не мати ні з ким (целібат). Дехто може мати сексуальні взаємини з транссексуалами або людьми, що міняються одягом, аби підсилити еротичне збудження; користуватися порнографією або всілякими сексуальними пристроями; вдаватися до садомазохізму (добровільне рабство з еротичних мотивів або катування з метою одержати сексуальну втіху); хтось може мати статеві зносини з тваринами, і так далі (Lorber, 1994). У всіх суспільствах існують сексуальні норми, що схвалюють певні види статевих зносин, а інші — осуджують. Проте ці норми дуже різні в різних культурах. Візьмімо, наприклад, гомосексуалізм. Як ми побачимо, в деяких культурах або терплять, або навіть активно заохочують гомосексуалізм у певних контекстах. Так, у стародавніх греків чоловіча любов до хлопчиків ідеалізувалась як найвища форма сексуального кохання.

Прийняті види сексуальної поведінки також дуже відрізняються в різних культурах, і це дає нам ще одну підставу, що більшість сексуальних реакцій мають не природжений характер, а виникають унаслідок навчання. Найрозлогіше дослідження в цьому плані було проведене чотири десятиріччя тому Клеланом Фордом та Франком Вічем (Ford and Beach, 1951), які вивчили антропологічні дані більш як із двохсот суспільств. Вони виявили дивовижні варіації в тому, що вважалося "природною" сексуальною поведінкою, і в нормах сексуальної привабливості. Наприклад, у деяких культурах попередня любовна гра, яка іноді триває годинами, вважається бажаною і навіть необхідною передумовою статевого акту; у інших попередня гра практично не відбувається. В одних суспільствах вважається, що надто часті статеві зносини приводять до фізичного ослаблення або хвороби. У сеньянґів, які живуть на південних островах Тихого океану, старійшини поселення дають молодим настанови, яких перерв слід дотримуватися між статевими зносинами, і ці ж таки старійшини вважають, що людина із сивим волоссям має законне право на статевий акт щоночі!

В більшості культур норми сексуальної привабливості (що їх дотримуються як чоловіки, так і жінки) сфокусовані більше на зовнішності жінок, а не чоловіків, хоча на Заході, як нам здається, ця ситуація поступово змінюється, здебільшого через те, що жінки стають дедалі активніші в усіх сферах діяльності поза домом. Проте найважливіші для жіночої краси характеристики в різних суспільствах уявляються по-різному. На сучасному Заході захоплення викликає струнка, тендітна будова тіла, тоді як у інших культурах привабливими вважають набагато пишніші форми (див. розділ шостий). Подекуди на груди не дивляться як на джерело сексуального збудження, тимчасом як у інших суспільствах їм надають великого еротичного значення. В одних суспільствах першорядного значення надають формі обличчя, в інших — більше уваги звертають на форму та колір очей або розміри та форму носа й губ.