Соціологія: пер. с англ.

Нетерпиме ставлення до гомосексуальності було настільки категоричним ще в недалекому минулому, що лише в останні роки почали розвіюватися деякі міфи, котрі виникли навколо цього питання. Гомосексуальність — це не хвороба, й вона не пов'язана з якимись очевидними формами психічного розладу. Гомосексуальні чоловіки не є представниками лише певних занять, скажімо, перукарства, дизайну або мистецтва.

Деякі види чоловічої ґей-поведінки можна розглядати як спроби змінити узвичаєні співвідношення між маскулінністю і силою; одна з причин, можливо, того, чому гомосексуали так часто бояться загрози гетеросексуальної спільноти. Чоловіки-ґеї намагаються позбутися образу жіночності, який їм звичайно накидають, і відходять від нього у два способи. Перший — це створення такого собі пародійного "очоловіченого" жіноподобства. Другий — створення образу "мачо". Цей другий образ теж не можна вважати типово чоловічим; чоловіки, вдягнені як мотоциклісти або ковбої, знову ж таки пародіюють мас-кулінність, гіперболізуючи її (Вегіеівоп, 1986).

Щоправда, у деяких відношеннях гомосексуальність стала більш унормованою, більш прийнятною складовою повсякденного життя.

Деякі країни Європи, такі, як Данія, Норвегія або Швеція, тепер дозволяють гомосексуальним партнерам реєструвати шлюб і домагатися всіх прав, які з цього випливають. Мерії та муніципалітети в Голландії, Франції та Бельгії теж почали офіційно визнавати гомосексуальні взаємини. На Гаваях гомосексуальний шлюб можна зареєструвати, звернувшись до суду.

Дедалі більше й більше активістів-ґеїв вимагають повної легалізації гомосексуального шлюбу. Чому це їх так обходить, коли для гомосексуальних партнерів шлюб, як здається, втрачає свою вагу? А тому, що вони прагнуть того самого статусу, тих самих прав та обов'язків, які мають усі інші. Одруження сьогодні — це передусім акт емоційного зобов'язання, але якщо він визнається державою, то має також точно визначені законні наслідки. Офіційний шлюб дає партнерам право приймати рішення про смерть чи життя у випадку тяжкої невиліковної хвороби, право на спадщину та право на частку пенсії та інші доходи. "Церемонія взаємних зобов'язань" — такий собі незаконний шлюб, що поширився і серед гомосексуалів, і серед гетеросексуалів у Америці, не надає таких прав. І, звісно, навпаки, це одна з причин того, чому багато гетеросексуальних пар тепер вирішують — або відкласти укладення шлюбу на невизначений час, або взагалі не одружуватися.

Противники гомосексуального шлюбу таврують його як непристойний або неприродний. Вони вважають, що це узаконення сексуальної орієнтації, якому держава повинна всіма доступними їй засобами перешкоджати. В Америці існують групи тиску, що ставлять собі за мету примусити гомосексуалів змінити свій спосіб життя й брати шлюб з особами протилежної статі. Дехто досі дивиться на гомосексуальність як на збочення й категорично налаштований проти будь-яких заходів, що могли б її нормалізувати.

Два гомосексуали після реєстрації шлюбу в Росії.

А проте більшість ґеїв та лесбіянок просто хочуть, щоб на них дивились як на нормальних людей. Вони підкреслюють, що гомосексуали потребують економічних Гарантій та емоційної впевненості, як і всі інші люди. У своїй книжці "Практично нормальний" Ендрю Салівен (Sullivan, 1995) палко захищає переваги гомосексуального шлюбу. Будучи католиком і гомосексуалом, він довго карався тим, як примирити свої релігійні вірування зі своїми сексуальними вподобаннями. Він твердить, що гомосексуальність, принаймні почасти, дається від природи; вона не належить до тих видів поведінки, які люди просто "обирають". Вимагати від когось зректися своїх гомосексуальних нахилів — це те саме, що вимагати, аби людина відмовилася від щастя когось кохати і бути коханою. Цьому коханню слід надати можливість виразити себе у шлюбі. Якщо суспільство не хоче, щоб гомосексуали стали відчуженою меншиною, додає автор, гомосексуальні шлюби треба узаконити.

В заключній частині цього розділу ми розглянемо проблему проституції. Чоловіча проституція є звичним явищем у деяких субкультурах ґеїв. Проте жіноча проституція поширюється на все суспільство, і саме їй ми приділимо увагу.