Соціологія: пер. с англ.

Вивчення соціальної мобільності виявляє різні проблеми. Наприклад, зовсім не очевидно, чи мобільність від "синьокомірцевої" до "білокомірцевої" праці завжди буде коректно визначати як мобільність "угору". Кваліфіковані робітники "синьокомірцевої" праці можуть бути в кращому економічному середовищі, ніж багато людей більш рутинної "білокомірцевої" роботи. Природа праці постійно змінюється з плином часу, й не завжди очевидно, що професії, розглядувані як "ті самі", досі є тими самими. Наприклад, клерківські професії, як ми вже переконалися, дуже змінилися за останні кілька десятиріч через механізацію та комп'ютеризацію офісної праці. Ще одна трудність полягає в тому, що при вивченні інтерґенераційної мобільності буває важко визначити, в яких точках відповідних кар'єр робити порівняння. Батько може досягти лише середини своєї кар'єри, коли його дитина починає своє трудове життя; батьки і їхній нащадок можуть бути водночас мобільними, можливо, в одному напрямку або (рідше) в різних. Де ми повинні їх порівнювати — на початку чи наприкінці їхніх кар'єр?

Усім цим труднощам можна до певної міри дати раду. Можна спробувати поміняти професійні категорії, коли стає очевидно, що природа професії радикально змінилася за період даного дослідження. Наприклад, ми могли б об'єднати "синьокомірцеві" професії вищого ранґу в одну групу з рутинними "білокомірцевими", розглядаючи мобільність із цих посад і на ці посади як один процес. Проблема, в якій точці індивідуальних кар'єр робити порівняння при вивченні інтерґенераційної мобільності, може бути розв'язана (там, де дозволяють дані) порівнянням батьків і дітей тільки на початку або в кінці їхніх кар'єр. Але ці стратегії не можна вважати цілком задовільними. До точних цифр, які дають дослідження мобільності, слід підходити обережно, вони можуть бути тільки приблизними. Ми можемо робити лише загальні висновки з досліджень мобільності, а надто там, де йдеться про міжнародні порівняння.