Соціологія: пер. с англ.

Фуко приділяв велику увагу таким організаціям, як в'язниці, де особи фізично ізолюються від навколишнього світу на тривалі строки. У таких організаціях люди є ув'язненими, тобто утримуються в ізоляції від зовнішнього суспільного середовища. В'язниця є чіткою ілюстрацією природи нагляду, оскільки тут прагнуть максимізувати контроль за поведінкою ув'язнених. Фуко запитує: "Хіба це дивно, що в'язниці нагадують фабрики, школи, казарми та лікарні, котрі самі схожі на тюрми?" (1979).

Згідно з Фуко, сучасна в'язниця походить від Паноптикуму — організації, що її спроектував у XIX столітті філософ і соціальний мислитель Джеремі Бейтам. Бентам дав назву "паноптикум" (Panopticon) ідеальній в'язниці, проект котрої він при кожній нагоді намагався продати уряду Британії. Цей проект так і не було повністю втілено, проте деякі з його головних принципів були реалізовані у в'язницях, побудованих у XIX столітті у Британії, Європі та США. Паноптикум мав форму кола, де камери розташовувалися по зовнішньому краю. У центрі була наглядова вежа. У кожній камері було по двоє вікон, одне з яких виходило на наглядову вежу, а друге —

назовні. Таке планування мало на меті постійно тримати в'язнів у полі зору вартових. Вікна у самій вежі були оснащені жалюзі, а тому, тримаючи в'язнів під постійним наглядом, самі службовці в'язниці залишалися непомітними.