Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Незважаючи на досягнутий успіх, у компаніях, котрі діють на світовому рівні, прискореними темпами відбуваються організаційні зміни. Між великою корпорацією кінця 1990-х років та її попередницею кінця XIX століття існують великі відмінності. Говорячи про корпорації США, Роберт Райх зазначав:
"Американська чільна корпорація вже не займається плануванням та впровадженням виробництва великого обсягу товарів та послуг; вона більше не інвестує кошти у численні фабрики, устаткування, лабораторії, складські запаси та інші матеріальні активи; вона вже не наймає на роботу армії робітників та менеджерів середньої ланки... У дійсності стрижнева корпорація вже навіть не є американською. Це, по суті, табличка, за якою рояться численні децентралізовані групи та підгрупи, котрі безперервно входять у ділові відносини з подібними, розпорошеними по всьому світі робочими групами". (Reich, 1992).
Прикладом глобальної компанії, котра радикально децентралізувалася за короткий час, є "Asea Brown Boveri" — одна з найбільших технічних фірм світу, чиї щорічні прибутки перевищують ЗО мільярдів доларів США. її було розділено на 1200 різних організацій, досить, гнучко з'єднаних одна з одною. Голова правління компанії Персі Барвенік говорить: "Ми постійно зростаємо, але так само постійно скорочуємося". У процесі роботи компанія відмовилася від послуг багатьох працівників. Кількість персоналу в центральному офісі в Цюріху було скорочено з 4 тисяч до менше ніж 200 чоловік (Naisbitt, 1995).
Один з оглядачів прокоментував це так: "Через рік усім великим компаніям стане надзвичайно важко конкурувати з невеликими, мобільнішими, сприйнятливішими до інновацій фірмами, і вони покажуть у цілому гірші результати. Немає нічого помилковішого за думку, що у велетенській світовій економіці домінують мультинаціонали. З розвитком та відкритістю світової економіки дедалі більше у ній домінуватимуть малі й середні за розміром компанії".