Соціологія: пер. с англ.

Виняткове становище індустріально розвинених країн, перш за все Сполучених Штатів, у виробництві та поширенні масової інформації дає підставу багатьом оглядачам говорити про імперіалізм у сфері мас медіа. На їхнє переконання, утворилася культурна імперія. Країни "третього світу" вважаються особливо вразливими, оскільки їм бракує коштів для підтримки власної культурної незалежності.

Через електронні мас медіа продукти культури Заходу, природно, набули поширення в усьому світі. Піко Аєр говорить про "відео-ночі" в Катманду і часті дискотеки в Балі (Iyer, 1989). Американська відеопродукція стала таким же звичним явищем в ісламській республіці Іран, як аудіозаписи популярної музики західних виконавців,

пропоновані на "чорному ринку" (Sreberny-Mohammadi, 1992). Однак мова не лише про популярні форми розваг. Як зазначалося, контроль провідних західних агентств за світовими новинами означає домінування поглядів "першого світу" в подачі інформації. Так, було визнано, що у випусках новин країнам "третього світу" приділяють увагу переважно у періоди стихійних лих, криз чи військової конфронтації і що щоденні випуски новин іншого роду, призначені для індустріалізованого світу, не поширюються на країни "третього світу".

Герберт Шілер зазначав, що контроль за глобальними комунікаціями з боку фірм США має розглядатися в різних аспектах. Він упевнений в тому, що роль американського телебачення та радіомереж істотно зменшилася під впливом федерального уряду і особливо міністерства оборони. Шілер зазначає, що "RCA", котра володіє мережами телебачення і радіо "NCB", є водночас і провідним оборонним субпідрядником Пентагону — штаб-квартири збройних сил США. Експортовані американські телепрограми, доповнені рекламою, пропагують комерціалізовану культуру, яка роз'їдає місцеві форми культурного самовияву. Навіть там, де уряди забороняють комерційні програми на своїй території, можна безпосередньо приймати радіо-і телепрограми навколишніх країн.

На переконання Шілера, хоча американці були першими, на кого вплинув "кокон корпоративних звернень... те, що відбувається нині, — це створення і глобальне поширення нового тотального, корпоративного інформаційно-культурного середовища" (Schiller, 1989, pp. 128, 168). Оскільки американські корпорації й культура домінують у глобальному масштабі і "захопили велику частину світу", то "панування американської культури... встановлює межі для національного монологу" (Schiller, 1991, p. 22).