Соціологія: 100 питань – 100 відповідей

Найскладнішою і розвиненою формою соціологічного знання виступають соціологічна теорія як механізм побудови знання, теорія як система взаємозв'язаних гіпотетичних, понятійних і практичних принципів в певній області знання.

Принципи та ідеї, що створюють теорію, повинні бути логічно об'єднаними, а також певним чином впорядковані, злагоджені, що підвищує їхню логічну стрункість. Якщо ідеї, які складають загальну теорію, впорядковані належним чином, то вони доповнюють і посилюють одна одну. Без певного взаємозв'язку і взаємообумовленості ідей і принципів теорія стає менш зрозумілою, переконливою і проникливою.

Теорія представляє собою систему гіпотетичних, понятійних і практичних принципів, вона багатогранна і багатовимірна. Однією з головних властивостей теорії є використання відразу декількох ідей і принципів. Інша властивість — особливі засоби, за допомогою яких певні поняття та ідеї об'єднуються в єдине ціле.

Теорії містять певні твердження, які піддаються вимірюванню і перевірці. Гіпотетична теорія передбачає, що ми розраховуємо нате, що деякі події повинні відбутися при певних обставинах. Додатково до цього обставини і очікування повинні піддаватися досить точному визначенню.

Теорії утворюються з певних комбінацій ідей, переважна більшість яких має абстрактний характер. Понятійність або концептуальність означає, що в своєму зв'язку ідеї утворюють щось більш значне і важливе, ніж проста сума різноманітних ідей і принципів.

Принципи теорії мають практичне значення. Ідеї, які складають теорію, переважно мають відношення до оточуючого життя. Одним із завдань теорії є передбачення, дослідження і вивчення суспільних явищ і процесів, а також використання набутого досвіду у відповідних сферах суспільного життя.

Теорії виступають певною системою принципів пізнання, вони пропонують нам особливу точку зору на навколишній світ. Завжди при використанні будь-якої теорії, відбувається процес забезпечення нас певними засобами або принципами розуміння і пізнання світу.

Теорії важливі для соціологів тому, що:

по-перше, забезпечують міцність даним емпіричних досліджень і надають можливість їх інтерпретувати;

по-друге, теорії розширюють світогляд соціологів, дозволяють їм пояснювати соціальну поведінку, різні явища і процеси;

по-третє, теорії обкреслюють історичний контекст для розуміння соціальної реальності і передбачення майбутніх подій.

Розробляючи теорію, соціологи окреслюють загальні риси того, що вони розраховують виявити або знайти, а також умови, за яких очікувана подія повинна відбутися, і логічне обґрунтування такого очікування.

Коли соціологи отримують дані емпіричного дослідження, статистично надійні дані, які співпадають з теоретичним передбаченням, вони дістають можливість підтвердити певну теорію. Якщо дослідження не виводиться з теорії, тобто не має теоретичного обґрунтування, дослідник не може встановити статистичну важливість отриманих даних. Деякі вчені стверджують, що теорія не має цінності, якщо її принципи не піддаються верифікації (від лат. verificato — доказ, твердження).

Зрозуміло, що теорії дозволяють соціологам досліджувати соціальні явища і процеси на великомасштабному рівні. Теорії складаються з певних комбінацій ідей, очікувань по відношенню до різних видів поведінки і пояснень тих умов, за яких можна чекати будь-якої поведінки, явища або події.

Шляхом зведення ідей до одного фокусу уваги теорії спонукають соціологів до вивчення соціальної поведінки і важливих соціальних явищ на складному сукупному рівні, або макрорівні. Без такої спрямованості інтересів на масштабному рівні центр уваги соціологів був би дуже вузьким або "вузько направленим" для досягнення тих завдань і цілей, які ставить перед собою соціологічна наука.

Теорії необхідні соціологам для розуміння не тільки того суспільства, в якому ми живемо, але і того, яким чином склалося його сучасне положення і яким буде подальший розвиток соціальних відносин і суспільства в цілому.