Соціологія: 100 питань – 100 відповідей

Соціологічну систему Макса Вебера (1864—1920) історики відносять до перших систем так званої гуманістичної соціології. На думку Вебера, соціологія повинна бути надкласовою, чисто об'єктивною, корисною для всіх, служити однаково всім.

Наукові інтереси Вебера розповсюджуються далеко за межі соціології. Він написав роботи з економіки, права, філософії, новітньої історії та соціології. На початковому етапі своєї діяльності М. Вебер знаходився під впливом К. Маркса, але з часом їхні погляди розійшлися, і у ряді праць Вебер піддавав його ідеї критиці. Вебер провів детальне вивчення Китайської імперії, Індії і Ближнього Сходу. Ці дослідження стали значним внеском в соціологію релігії. Порівнюючи релігійні системи Індії і Китаю з релігійними системами Заходу, він дійшов висновку про те, що певні аспекти християнської віри суттєво вплинули на розвиток капіталізму. Свої погляди він висловив у відомій праці "Протестантська етика і дух капіталізму".

На думку Макса Вебера, раціоналізувався спосіб господарювання, управління, спосіб мислення людей, спосіб їхнього життя в цілому. Це, врешті-решт, приводить до появи новітнього індустріального суспільства. Найяскравішим втіленням такого типу суспільства Вебер вважає капіталізм, який має раціональну релігію (протестантизм), раціональне управління (бюрократію, яка знаходиться під контролем суспільства і в порівнянні з минулим є нечисленною і ефективною), раціональний грошовий обіг і його одиницю (американський долар або англійський фунт стерлінгів давно відомі в світі своєю стабільністю) і т.п.

Одним з важливих досліджень Макса Вебера є робота по вивченню бюрократії, що описується як великомасштабна організація, в якій існує розподіл службовців на ранги. Вебер вважав розвиток бюрократії неминучою рисою нашої епохи. Зростання великомасштабних організацій ставить проблему ефективної демократичної участі їх в сучасному суспільстві. Бюрократія включає владу експертів, чиї рішення ухвалюються самостійно, без відчутного впливу з чиєїсь сторони.

Макс Вебер відомий і як новатор в області формальної соціології: ним був запропонований власний понятійний апарат, словник і каталог соціальних форм, які підлягають вивченню. Він ввів до наукового обігу поняття соціальної дії, соціальної поведінки, соціальних відносин, легітимного порядку, вважаючи, що ці поняття складають "корпус" основних соціологічних категорій.

Оскільки в центрі уваги Вебера знаходився вплив трьох соціальних інститутів (політики, етики і релігії) на розвиток і функціонування економіки капіталізму, то для з'ясування механізму цього впливу ним були розроблені також категорії влади, статусу, статусних груп, авторитету, престижу, бюрократії, які активно використовуються в сучасних соціологічних теоріях і дослідженнях.

Висунуті Вебером ідеї вплинули на розвиток цілого ряду соціальних наук: в області соціології деякі з них послужили відправним пунктом нових теоретичних напрямів. Його розробки є стрижнем сучасної теорії соціальної дії. Веберівські ідеї використовуються в сучасних концепціях соціології культури, політики, науки, права, управління, економічної і політичної соціології, теорії соціальній стратифікації, соціальних інститутів, конфліктів і змін.