Автор: Юрій М.Ф. | Рік видання: 2006 | Видавець: Київ: Дакор | Кількість сторінок: 460
(від франц. aventure - природа) - політичні наміри й дії, що спираються на віру та ...
(от греч. bios - жизнь, де - земля и fcoinos - общий) - англ. biogeocenosis; ...
(фр.bureau - бюро, канцелярия; греч. kratos - власть; - господство канцелярии) - сложное, противоречивое общественно-политическое ...
(от греч. mythos - предание, выдумка, вымысел) - политическое сознание, неадекватно интерпретирующее реальную политическую систему. ...
важнейший институт политической системы общества, способ социального бытия человека в условиях господства политического отчуждения. В ...
Почнемо з положення про те, що суспільство - це відокремлена від природи частина світу (у даному випадку під природою розуміється сукупність природних умов існування людини). У чому ж полягає це відокремлення? На відміну від стихійних природних сил, у центрі суспільного розвитку стоїть людина, яка володіє свідомістю і волею. Природа ж існує і розвивається за своїми власними, незалежними від людини і суспільства законами. Є і ще одна обставина: людське суспільство виступає перетворювачем, творцем культури. Саме слово "культура" у найбільш широкому розумінні означає все створене людиною: це створена людиною "друга природа", що ніби надбудована над первинною природою. Усе це породжує уявлення про те, що людина і суспільство у своїй діяльності протиставляються природі. Ставлення до природи як до неоформленого, більш низького" ніж культура, ставить людину в позицію завойовника, підкорювача природи. Згадаємо відомі слова тургенівського героя Базарова: "Природа - не храм, а майстерня, і людина в ній працівник". Добре відомо, до чого призвела ця установка сьогодні. Небезпечне для життя людини забруднення середовища її проживання, поступове вичерпання природних ресурсів викликали екологічну кризу, створили загрозу самому існуванню людства.
Сьогодні важливіше усвідомлювати нерозривний зв'язок природи і суспільства, що носить взаємний характер. З одного боку, природне середовище, географічні і кліматичні особливості впливають на суспільний розвиток, прискорюючи чи сповільнюючи темп розвитку країн і народів, впливаючи на суспільний поділ праці. Наприклад, у М. Грушевського читаємо про вплив рік на господарське і громадське життя слов'ян: "Служачи готовими первісними дорогами, річкові басейни своїми різнобічними напрямками розсіювали населення за своїми розгалуженнями. По цих басейнах рано позначилися різні місцеві групи населення, племена, на які древній літопис поділяє руське слов'янство ІХ-Х ст. Але ця відцентрова дія річкової мережі стримувалася іншою її особливістю. Взаємна близькість головних річкових басейнів рівнини не дозволяла частині населення, що розміщалося на них, відокремлюватися одне від одного, замикатися в ізольовані гідрографічні клітки, підтримувала спілкування між ними, підготовлювала народну єдність і сприяла державному об'єднанню країни".
З іншого боку, суспільство впливає на природне середовище проживання людини. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на природне середовище проживання, так і про згубні її наслідки. Так, у свій час були осушені болотисті драговини навколо Флоренції, що стали потім квітучими землями. Сади і виноградники на схилах Кавказьких гір, так само як прекрасні гаї на островах Тихого океану, - справа рук людини. Разом з тим, відомі випадки, коли череди домашніх тварин витоптували ґрунт, об'їдали молоду рослинність. Про античну Грецію, наприклад, говорили, що її
Отже, повертаючись до того визначення поняття суспільства, з якого ми почали свої міркування, уточнимо: говорячи про відокремлення суспільства від природи, ми маємо на увазі його якісну специфіку, але не відірваність від природи і процесів її природного розвитку.