Предметне поле прикладної політології
Загальна і прикладна політології відрізняються не за об'єктом чи методом дослідження, а за тією метою, яку вони перед собою ставлять: вирішуються наукові чи практичні завданя.
Прикладна політологія може бути представлена як сукупність теоретичних моделей методологічних принципів, методів і процедур дослідження, а також політичних технологій, конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне застосування, досягнення реального політичного ефекту. Прикладна політологія завжди проблемно «орієнтована» або ж «орієнтована на клієнта».
У прикладній політології головним є орієнтація на практичну користь, а не на приріст знання. У ній прийняті інші критерії оцінки кінцевого результату, оплати праці і професійної кар'єри. Конкретно прикладна політологія розглядає:
• основних учасників політичних подій, їхню ієрархію, класи і внутрішньокласові утворення, партії, юрбу і політичну аудиторію, регіональні (територіальні) групи, релігійно-етнічні і соціально-економічні групи;
• роль учасників політичних подій у прийнятті політичних рішень і їхньої реалізації. Розглядається політична обстановка, її аналіз і облік у політичній практиці;
• застосування структурно логічної моделі суспільства в аналізі конкретної політичної ситуації;
• рівень сили учасників політичних подій, їхні інтереси, що пов'язані з завоюванням і утриманням політичної влади;
• розстановку суспільно-політичних сил та її основні методики;
• нові інформаційні технології в політиці, моделювання політичних процесів, комп'ютерні технології в політиці, політичне прогнозування;
• вибори в органи політичної влади і технологія виборчої компанії;
• управління політичними подіями і політичний ризик (методи оцінки), алгоритм ухвалення політичного рішення.
Предметне поле прикладної політології має чіткі просторово-часові межі: вона досліджує конкретні політичні проблеми в локалізованих політичних ситуаціях з урахуванням того, що у вирішенні цих проблем значним ресурсом політичної діяльності виступає фактор часу. Результати прикладного дослідження цих проблем оформлюються у вигляді політичних пропозицій. У цьому плані прикладна політологія виступає об'єднуючою ланкою між теоретичним знанням фундаментального характеру і безпосередніми політичними технологіями, які реалізуються також при безпосередній участі політологів. Іншими словами, на сьогодні в політології склався своєрідний розподіл праці між теоретиками, прикладниками і технологами.
Останнім часом до предметного поля політології все частіше включаються і проблеми політичних технологій як засобів організації і методів практичної діяльності, спрямованих на перетворення політичної реальності. При цьому мова йде не стільки про наукове обґрунтування технологій, скільки про алгоритмізацію політичної діяльності, що дає можливість цю діяльність «тиражувати», тобто багаторазово використовувати при вирішенні аналогічних політичних завдань.
Важливе місце в сучасних дослідженнях прикладного характеру надається проблемам політичного маркетингу і політичного консалтінгу, політичної реклами і «паблік рилейшнз». Прикладні дослідження в цій галузі покликані надати клієнту практичні поради, пропозиції, наприклад, за технологіями доведення до виборців політичних цілей і наведення політичних установок у відповідності з очікуваннями електорату, формуванню політичного іміджу, створенню сприятливих соціально-психологічних обставин тощо.
У сучасній прикладній політології за аналогією до соціології виділяють «клінічну політологію» й «інженерну політологію». Завдання першої полягає в тому, щоб встановити «діагноз» проблеми, надати консультацію клієнту, запропонувати «терапевтичні» засоби її вирішення, в тому числі й альтернативні. «Інженерна ж політологія» займається плануванням, політичним дизайном приватних політичних акцій.
Разом з тим «проблема» самої прикладної політології полягає в тому, щоб «змусити» політиків дослухатися порад вчених, консультантів, які обґрунтовують необхідність приймати конкретні рішення, використовувати ті чи інші технології. Бо для впровадження таких рішень у практику не лише не існує необхідних інститутів, а й перспективи їх створення є нульовими, тому що діячі, від яких залежать інсти-туційні зміни й інтереси яких можуть торкатися таких змін, сприйнятливі лише до обмеженого поля порад.
Головний предмет прикладної політології —
конкретна ситуація в усьому багатстві Ті зв 'язків та відносин. Через це коло її інтересів значно вужче, ніж у теоретичної політології, і пов'язана вона переважно з різними аспектами діяльності конкретних держав, партій, зацікавлених груп і громадян, причому розглянутих у конкретному тимчасовому контексті. Тому в прикладній політології використовуються далеко не всі теоретичні висновки і положення політичної науки. Наприклад,
філософські питання про сутність влади, демократії, критерії політичного розвитку, як правило, знаходяться за рамками її предмета.
У той же час прикладні дослідження активно використовують ті висновки і положення, що знижують рівень невизначеності теоретичних даних і розкривають відмінні риси окремих політичних систем, властивостей правлячої й опозиційних еліт, характеризують фази й етапи рішень і тим самим допомагають краще розібратися в поточній політичній ситуації. Оскільки ж у політичних подіях і ситуаціях виявляється дія безлічі найрізноманітніших факторів, то в сфері прикладних досліджень значно яскравіше виявляється міждисциплінарний характер політологічного знання, що віддзеркалює вплив на реальні події психологічних, економічних, культурних, релігійних, географічних та інших детермінант.