Політологія: підручник

Автори: , , | Рік видання: 2001 | Видавець: Харків: Право |

Дивись також:

ЕЛЕКТРОРАТ

від лат. elector - виборець) - громадяни, які мають право голосу для участі в політичних ...

ІДЕОЛОГІЯ

(від грец. idea - поняття і logos - учення) - система концептуально оформлених уявлень, ідей ...

ПЛЮРАЛІЗМ

(від лат. pluralis - множинний) – ідейно регулятивний принцип суспільно-політичного й соціального розвитку, що випливає ...

МАНІФЕСТ

(manifesto, від лат. manifestos — явний) — 1) урочисте письмове звертання (акт) верховної влади до ...

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

діяльність державних органів, установ, правлячих партій, спрямована на узгодження інтересів окремих верств населення країни, на ...

§ 2. Правові основи створення і діяльності політичних партій

Крім загальносоціологічного підходу в політології існує і правова характеристика політичних партій, бо вони є суб'єктами права. Політичні партії беруть участь в різних відносинах, регульованих юридичними нормами, але головним чином їх діяльність регламентується конституційним законодавством і відповідними законами про партії. У конституціях і законах закріплюються права і обов’язки політичних партій, вимоги, що пред?являються до їх статутів і програм. Законодавством регламентується порядок і умови створення і припинення діяльності партій, фінансова сторона їх функціонування і контроль за діяльністю партії з боку держави. У багатьох країнах, в тому числі в Україні, Конституції забороняють створення і діяльність політичних партій і громадських організацій, програмні цілі і дії яких суперечать принципам Основного закону.

Юридичною ознакою політичних партій є визнання їх одним з видів суспільних об?єднань, специфічна задача яких – участь в формуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, виконавчих структур. Цілі і задачі партій формуються в їх програмах і статутах, до яких законодавець пред?являє особливі вимоги.

З точки зору законодавства, процес створення політичних партій регулюється в різних країнах по-різному. В одних країнах порядок утворення партій взагалі не регулюється законодавче. Громадяни самі проголошують створення партії, не звертаючись ні до кого і ні за яким дозволом (Великобританія, Нова Зеландія). В інших країнах – законодавство не вимагає формальної реєстрації, однак для проголошення партій потрібно надати до компетентних органів певні документи (програму, статут та інші.). передбачається і обов’язкова реєстрація партій в певних державних органах (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції та інш.). у більшості країн попереднього дозволу з боку держави на створення партії не потрібно.

В деяких державах для реєстрації партії потрібна підтримка певної кількості громадян; в інших країнах для юридичного оформлення партії необхідна певна кількість її членів.

Законодавством регулюються умови і межі діяльності політичних партій. Так наприклад, практично в усіх країнах діяльність партії дозволяється, якщо вона суперечить конституційним нормам, не закликає до повалення існуючого ладу, не створює військові організації та інш. Правовими актами регулюється і фінансова діяльність політичних партій (порядок фінансування політичних партій, їх витрати на виборах, контроль за фінансовою діяльністю).

У багатьох країнах існує фінансування політичних партій. Причому, в одних країнах об?єм фінансування конкретної партії залежить від числа поданих за неї голосів на попередніх виборах; в інших країнах – в залежності від числа отриманих депутатських мандатів. Регулюються законодавством і приватне фінансування політичних партій, але, як правило, забороняється отримувати гроші з-за кордону. У багатьох країнах політичні партії згідно із законом зобов?язані подавати державним органам щорічні фінансові звіти з вказуванням джерел, з яких отримуються ними кошті.