Основи сучасної політології: Підручник для студентів ВУЗів

Друге питання теми розкриває ознаки і сутність політичних партій, структуру, соціально-політичні функції у політичній системі суспільства. Це питання залишається проблемним у політичній науці.

Як ми встановили, політична партія сьогодні — це політична організація, яка виражає інтереси певних соціальних груп або сил, об'єднує їх як найактивніших представників та керує ними для досягнення певної мети. Аналіз сучасних досліджень у партології (галузі знання про партії) дозволяє виділити три основні ознаки, що притаманні політичній партії як політико—правовому інституту.

Перше, політична партія - це суспільне об'єднання, головною метою участі якого в політичному процесі є здобуття і здійснення (чи участь у здійсненні) державної влади в рамках конституції і діючого законодавства. Це головна кваліфікаційна ознака політичної партії, що виражає саму S сутність і відрізняє від всіх інших видів суспільних об'єднань неполітичного характеру (різного роду союзів, асоціацій, клубів, фондів і т.д.).

Друге, політична партія — це організація, що об'єднує індивідів на основі спільності політичних поглядів, що знаходять своє втілення в програмі, яка намічає основні напрямки політики держави та добровільності об'єднання у організаційну структуру.

Третє, політична партія—це об'єднання, що діє на постійній основі та має формалізовану організаційну структуру. Вона визначається законодавством більшості країн і відрізняє політичні партії від політичних рухів, тимчасових і вузьких по своєму складу об'єднань, що також можуть брати участь у політичному житті.

Розглянуті ознаки політичної партії, що знаходять своє закріплення в законодавстві різних країн, дозволяють сформулювати її загальне політологічне визначення: політична партія — це політичне об'єднання, що створене з метою здобуття та здійснення державної влади, яке виражає інтереси певних соціальних груп або сил, діє на постійній основі та має відповідну політичну програму.

У більшості країн світу статус і діяльність партій регулюються спеціальними законами чи конституційними нормами.

Згідно з Конституцією України (ст. 36), громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення та захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, що беруть участь у виборах.

Конституція України визначає (ст. 37), що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.

Якщо підсумовувати положення законодавства країн світу, то можна виділити наступні права і межі свободи соціальної діяльності політичних партій:

А) політичні права і свободи: право брати участь у формуванні і діяльності державних органів; свобода агітації та пропаганди своєї ідеології і програми; свобода поширення інформації про партійну діяльність; свобода організації масових заходів (з'їздів, мітингів, зборів, демонстрацій); право вільного доступу до засобів масової інформації і право засновувати свої засоби інформації (видавництва, радіо і телестанції, друковані органи); право створювати з іншими політичними партіями різного роду коаліції і блоки (виборчі, парламентські й урядові); право встановлювати міжнародні зв'язки із закордонними політичними партіями і їх міжнародними об'єднаннями;

Б) майнові права: право власності як звичайної юридичної особи; право займатися дозволеною законом підприємницькою діяльністю; право одержувати від державних органів і приватних осіб матеріальну і фінансову підтримку у різних формах, які не суперечать законодавству (пряме і непряме державне фінансування, надання різного роду податкових пільг і привілеїв). Нагадаємо, однак, що часто з приводу фінансування передвиборчої діяльності партій виникають гучні скандали - кампанія „Гроші у обмін на посади" у Великій Британії навесні 2007 року звинувачує лейбористів у підкупі посадовців. Наприкінці цього ж року новий Прем'єр Британії визнав це порушення і зробив заяву щодо повернення грошей з фонду партії. Ми спеціально обминаємо проблему фінансування політичних партій України у новітній час, бо встановити істину у навчально-науковому виданні нам видається практично неможливим.

В) ідеологічні, моральні права: право розробляти ідеологічні засади діяльності та відстоювати свої партійні цінності, позиції, переконання. У цьому відношенні заборона на парламентських виборах Росії утворювати між-партійні блоки, на наш погляд, є порушенням партійних свобод.

Сучасні політичні партії характеризуються складною структурою, якою вони і відрізняються від неоформлених політичних рухів.

В структурі партій можна виокремити такі важливі елементи:

1. Керівні органи — центральні комітети, лідери партії, партійний апарат, ідеологи партії.

2. Місцеві осередки з рядових членів партії.

3. Політична платформа, навколо якої об'єднуються рядові члени партії.

4. Статут та організаційні засади діяльності.

5. Фінансові, контрольні органи партії.

6. Соціальна база, на яку розрахована діяльність партії, а крім того — "партійний електорат", "меценати", тобто особи причетні до підтримки функціонування партій.

Тепер є можливість виділити най важливий і ознаки політичних партій:

• певна тривалість існування в часі цієї організації - від місяців до сотень років;

* розробка чіткої політичної лінії поведінки, яка випливає з програмних засад;

• метою політично-організаційної діяльності є досягнення, утримання або повалення (прагнення) влади;

* чітко сформульована політична програма дій на певний період. Політичні партії виконують дуже важливі, можна сказати, незамінні функції у політичному житті.

Функції, які виконують політичні партії в політичній системі суспільства, дають цілісне уявлення про ґенезу політичних партій, їх тип, суспільне призначення. Функції політичної партії — це завдання, які вона виконує в політичному житті суспільства. При цьому слід розрізняти функції партій, які закладені в певних нормативних актах, що регулюють діяльність політичних партій, і фактичні функції, які вони реально виконують.

Політичні партії в своїй багатогранній діяльності виконують значну кількість функцій, через визначення яких і вдається зрозуміти місце та роль політичних партій в сучасному політичному житті. Загалом їх можна умовно розділити на три великі групи - соціальні, державно-публічні та організаційні функції.

Соціальні функції визначають, що політичні партії значною мірою пов'язані з соціальною структурою суспільства, прагнуть до завоювання голосів виборців, котрі дозволяють їм ввійти до складу парламенту і взяти участь в формуванні уряду. Державно-публічні функції пов'язані з місцем партії у парламентсько-урядових взаєминах. Організаційні функції партія реалізує в ході своєї діяльності, як різновид соціально-політичної організації, що дозволяє їй приймати, виключати членів партії, кооптувати нових членів у центральні органи, проводити з'їзди, конференції.

Зупинимося детальніше на характеристиці лише окремих, найважливіших функцій політичних партій.

Однією з найбільш пріоритетних є функція формування політичних цілей та програм. Основним завданням, що ставлять перед собою всі політичні партії, є формування політичних поглядів не лише своїх членів, а якомога більшої кількості населення, яке партія хоче привернути до числа своїх прихильників. В разі вдалої роботи у цьому напрямку партії зміцнюють соціальну базу та збільшують свій електорат. В такий спосіб партія намагається сформувати готовність до діяльності населення, усіх своїх членів відповідно до партійної ідеології та партійних директив. Ця функція політичної партії безпосередньо пов'язана з її пропагандистською функцією.

Іншою основною функцією політичних партій є функція артикуляції та інтеграції соціальних інтересів. В ході своєї діяльності кожна партія намагається виявляти та формувати зміст інтересів тієї соціальної групи, на яку вона зорієнтована найбільше — це і є основою процесу артикуляції дещо невиразного соціального інтересу. Формування групової свідомості та усвідомлення своїх соціальних інтересів є суттю даної функції масових політичних партій.

Функцію політичних партій щодо інтеграції інтересів представляють прагнення репрезентації загального у інтересах окремих соціальних груп. В сучасній політології вважається, що завданням партії є поєднання інтересів різних груп і створення на цій основі певного суспільного компромісу. Кожна партія, здійснюючи інтеграційну діяльність, намагається об'єднати особливі інтереси окремих особистостей і груп навколо загальних інтересів, спільних для них проблем. Політичні цілі є тією найбільш загальною площиною, яка дозволяє знайти загальне порозуміння, шляхи взаємної інтеграції. Факт існування багатопартійності вказує на, що інтеграційні можливості окремих політичних партій не можуть бути всеохоплюючими. Широкі коаліції партій у парламентах деяких європейських країн стають можливими завдячуючи інтеграції інтересів.

Важливою функцією політичних партій є функція політичної ідентифікації. Партії виступають джерелом політичної ідентичності (само визнання) громадян. Вони дають їм можливість ідентифікувати свою політичну орієнтацію, визначити власні позиції у масі різнорідних політичних цінностей. Більшовистська партія в Росії вважала, що вона допомогла пролетарям осмислити свою історичну місію, стала зброєю у боротьбі за визволення.

Спільною для усіх партій є функція мобілізації мас. Політичні партії Є тим інструментом, який мобілізує населення та забезпечує його електоральну активність. Цей процес спрямовується і контролюється лідерами партій. Через "свої" партії політичні лідери поширюють особистий вплив на людей практично всієї країни. Крім виборів, політичні партії можуть служити знаряддям мобілізації людей для подолання кризи, підтримки чи протидії існуючому режиму. В Україні останнього часу партії здебільшого мобілізують людей на галасливі мітинги та збориська, тобто на деструктивні дії.

Виборча функція, як першочергова у низці завдань, представляє собою певну сукупність різноманітних форм діяльності політичної партії, яка здійснюється з різною інтенсивністю. Ця функція відіграє надзвичайно важливу роль в системі влади кожної демократичної держави. В рамках даної функції відбувається виховання, підготовка, селекція політичної еліти, яка згодом управляє державою. Навколо цієї сторони діяльності політичних партій точиться гостра політична боротьба і тому вона для партії має винятково важливе значення.

Загалом можна зазначити, що чим більше політична партія набирає рис виборчої, тим менш прозорою в ній стає номінація кандидатів. Критика способу формування списків у партіях України (з натяком на „продаж" місць у партійному списку) виглядає правдивою.

В масових партіях, навпаки, виступає чітка тенденція до врегулювання цієї процедури статутними нормами і рідше за допомогою правових засобів.

В сучасних умовах, особливо в Україні, все більше зростає роль функції зв'язку політичних партій, тобто забезпечення політичним лідерам ефективного каналу впливу на інших людей, що є важливим фактором політики. Саме політичні партії є тими інституціями, які постійно зв'язують лідерів із достатньо великою групою рядових громадян. Працює канал комунікації, який дає можливість контролювати діяльність як політичних лідерів, так і маси громадян.

Як форма контролю над лідерами, партія є важливим інструментом політики в усіх видах держав. Дана функція проявляється і в державах з непарламентськими формами правління. В окремих країнах, особливо з тоталітарним режимом, пильний партійний контроль встановлюється над діяльністю державних структур, де обійняти вищі посади можуть лише члени правлячої партії.

Функція керівництва, як базова функція будь-якої партії, може бути реалізована нею в подвійному сенсі. В буквальному розумінні вона означає, що партія самостійно чи в коаліції з іншими партіями, здійснює керівництво державою шляхом формування державних органів. В іншому розумінні під партійним керівництвом розуміється опосередкований вплив партій на органи, що приймають рішення. Можна вести мову про партійний контроль над урядом, а не про пряме керівництво ним. Досить часто в подібній ситуації перебувають партії, які програли на виборах і трансформуються в опозицію.

В демократичній політичній системі процес управління розуміють як конкурентну боротьбу різних політичних партій (сил), з яких одна забезпечує керівництво державою, а інша - критикує і контролює органи влади. Функція керівництва є невіддільною від функції опозиції — контролю та критики. Опозиційні партії впливають на рішення, котрі приймаються політичним керівництвом, намагаються уточнити ці рішення, вплинути на їх зміст чи принаймні на спосіб їх виконання.

Таким чином, ми розглянули основні функції політичних партій, через усвідомлення яких і вдається зрозуміти місце та роль партійних утворень в сучасному політичному житті. Це надає можливість проаналізувати особливості сучасних політичних партій та партійної системи України, можливості їхнього впливу на політику держави.

Деякі політологи в цілому обмежують чисельність функцій до 4-5, а інші доводять кількість функцій до 8 - 9. Називають, наприклад, такі:

1. Підбір партійних і державних лідерів, а також "рекрутування і соціалізація" нових членів;

2. Вироблення заходів щодо впливу партій на суспільні інституції та соціальне середовище;

3. Розв'язання внутрішніх партійних протиріч, які виникають у процесі діяльності та будь-якого роду інших внутрішніх проблем.

Західні політологи, зокрема, фон Боіше виокремлює інші функції політичних партій:

- визначення мети політичної діяльності;

- акумуляція та вираз соціальних інтересів;

- мобілізація та соціалізація громадськості на виборах;

- "рекрутування" еліти та формування уряду:

- організація громадської думки щодо інтересів нації;

- мобілізація електорату навколо партійних кандидатів піл час виборів;

- "виховання громадської думки" і виконання ролі партіями "загальноосвітньої ролі в процесі здійснення політичної соціалізації";

- "забезпечення політичних зв'язків між парламентом і всією країною";

- формування разом із іншими політичними інституціями механізму державного й громадського управління, забезпечення стабільності урядової діяльності;

- створення умов для заміни складу уряду за існування багатопартійної системи та ін.

Ідеологічна функція партії. У сучасній західній портології (науці про політичні партії) можна зустріти твердження, згідно з яким не визнається ідеологічна функція партій. Зокрема, наголошується, що політичні партії далекі від ідеології, вони не мають програм із визначенням ідеологічних постулатів, не мають статутів, в яких би до членів партії ставилися певні вимоги стосовно ідеології. У деяких державах, щоб вважатися членом партії, досить віддати свій голос під час виборів за її кандидата.

Проте навіть за відсутності ідеологічної програми конкретна політична діяльність партії має ідеологічний характер, бо партії виступають безпосередніми ініціаторами і творцями цілого шерегу теоретичних концепцій і доктрин, якими потім керуються органи державної влади, президенти та уряди. Кожна партія має для цього своєрідний „мозковий ідеологічний центр". Особливо чітко ідеологічна діяльність партій виявляється у пропагандистській роботі, зокрема, у виступах партійних лідерів із промовами і статтями в пресі, в розробці та поширенні різних партійних документів, маніфестів, заяв, декларацій та інше.

Провідна функція партії — намагання досягнення влади, оволодіння її апаратом. Зміст діяльності багатьох партій зводиться до того, щоб перемогти на виборах і сформувати уряд.

Значну питому вагу в діяльності політичних партій займає кадрова функція або функція політичного рекрутування чи залучення до своїх лав. Під "політичним рекрутуванням" розуміється підбір кадрів як для самої партії, так і для інших організацій, що входять у політичну систему, у тому числі висунення кандидатів у представницькі органи влади й у виконавчий апарат держави.

Відображенням значної ролі партії у політичній системі є функція розробки політики та здійснення політичного курсу. Обсяг та ефективність виконання функції залежить від місця конкретної партії у політичній системі. У партії, яка на сьогодні перебуває при владі, він більший, ніж у опозиційних партій.

Враховуючи множинність функцій, які виконують партії у політичному житті суспільства, їх можливість плідної політичної діяльності, вважається, що це є однією з ознак демократичного суспільства.

Таким чином, головними ознаками політичних партій є ідейна єдність, організованість, виразна політична платформа, внутрішньопартійна дисципліна, здатність брати дієву участь у політичній боротьбі і здійсненні влади, виконання низки незамінних соціально-політичних функцій у демократичній державі.