Автори: Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В., Пашина Н.П. | Рік видання: 2005 | Видавець: Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля | Кількість сторінок: 170
Людське супільство знаходиться в процесі постійних змін, що відбуваються під впливом різних факторів. Ускладнюються соціальні взаємозв'язки між людьми, з'являються нові потреби і відповідно види діяльності, що задовольняють їх. Крім цього, змінюються природне середовище, енергетичні ресурси, міжнародні умови існування сучасних держав. Тому питання про те, як суспільство пристосовується до вимог, постійно змінює внутрішнє і зовнішнє середовище, завжди представлялося актуальним.
Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою.
Завдяки діяльності політичних структур та інститутів, а також виконанню людьми політичних ролей керуючого і керованого, політична система впливає на різні боки життя суспільства.
Політична система суспільства - цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних відносин, ідей, норм і традицій, спрямованих на здійснення політичної влади, керування та регулювання суспільно - політичних процесів.
Термін «політична система» був введений у політологію в 50-60-і роки XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. До цього для опису владних відносин звичайно використовувалося поняття «тип правління», а трохи пізніше «система правління». Але їхнє вживання зводило політику до діяльності державних структур.
Поняття «систем» увів у науковий обіг німецький біолог Л. фон Берталанфі в 20-х роках ХХ ст. для позначення процесів обміну клітини із зовнішнім середовищем. Він розглядав систему як сукупність взаємозалежних елементів, як цілісність, що складається з «елементів, що знаходяться у взаємодії».
Поняття «системи» на розгляд суспільства переніс Т. Парсонс, що представив суспільство як взаємодію чотирьох підсистем, що знаходяться у відносинах взаємозалежності й взаємообміну: економічної, політичної, соціальної та духовної. Кожна з підсистем виконує певні функції, реагує на вимоги, що надходять зсередини або ззовні, а разом вони забезпечують життєдіяльність суспільства в цілому.