Основи політології: Навчальний посібник

5.2. ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

 Влада – спосіб реалізації загальних інтересів та досягнення загальних цілей. Одним ізвидів соціальної взаємодії є влада політична. Вона характеризується такими ознаками:

1. Політична влада закріплює пріоритетність інтересів суб'єктів влади, які стають загальнообов'язковими для всіх верств населення.

2. Політична влада за своєю суттю містить протиріччя між суб'єктом та об'єктом владарювання, тобтовлада є здатністю підкоряти, чинити вплив за допомогою певних засобів, що викликає опір у частини населення. Такожпануючий суб'єкт має перевагу (статус, авторитет, інформованість, знання та ін.).

3. Взаємовідносини суб'єктів, оволодіння певною сукупністю засобів, які забезпечують формування та реалізацію здатностіодних нав'язувати свою волю іншим.

4. Ознакою політичної влади є також об'єктивні умови – відносини, які обумовлюють вольові дії людей. За суб'єктивно-вольовими відносинами завжди стоять об'єктивний взаємозв'язок, потреби та інтереси.

5. На сучасному етапі розвитку суспільства домінуючими формами панування суб'єктів стають політичний вплив, довіра, співробітництво, стимулювання, а також залучення народних мас до прийняття політичних рішень.

6. Політична влада існує та функціонує в різноманітних видах: державна, партійна, регіональна, міжнародна та ін.

Відмінність державної влади від політичної полягає в тому, що держава передбачає існування особливого апарату з притаманними йому матеріальними засобами впливу на людей, спираючись на інститути права.

Політична влада може функціонувати без спеціального апарату примусу, не спираючись на інститути права, а за допомогою організацій на основі політичних та ідеологічних цінностей. Політична влада має бути ідеологічно обгрунтована. Взаємодія політичних партій, лідерів, лоббістських організацій буде ефективною для реалізації своїх цілей.

Про ефективність влади можна судити по її функціях. Функціями політичної влади є:

1. Забезпечення панування певних соціальних груп у суспільстві.
2. Управління суспільним життям, включаючи підтримку громадського порядку з позицій інтересів тих чи інших соціальних груп.
3. Підтримка цілісності та єдності суспільства.