Вступ до етнополітології: науково-навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Ін-т економіки, упр. та госп. права | Кількість сторінок: 300

Передмова


XX століття було свідком багатьох епохальних подій і зрушень як у долі окремих народів, так і всього людства. Це були, з одного боку, блискучі перемоги, фантастичні злети і величезні звершення, а з іншого -нищівні поразки, ганебні падіння і жахливі катастрофи, світові війни мирне співіснування, революції і контрреволюції, імперіалістичні загарбання і національно-визвольні змагання, розвал колоніальних імперій народження та/чи відродження біля сотні незалежних держав, етнічні війни й міжетнічна злагода, крах тоталітарних режимів і зародження та зміцнення відкритих демократичних правових суспільств тощо.

Сучасні вітчизняні суспільні науки ретельно вивчали і вивчають, здається, всі аспекти цих вкрай складних і суперечливих подій, явищ і процесів, старанно аналізуючи при цьому місце і роль їх основних діючих осіб і виконавців: вождів, партій, класів, мас, а також багатьох ідей, і перш за все, комунізму та інтернаціоналізму.

Але, на жаль, один з найважливіших аспектів цих подій і зрушень, їх головні діючі особи і рушійні сили донедавна майже повністю ігнорувались, а подекуди ігноруються й досі. Йдеться про етнополітичну сферу людського буття, тобто сферу взаємодії етнічного, національного та політичного і зокрема, етноси, нації, етнонаціональні меншини, їх взаємовідносини між собою, а також з державою тощо.

Саме ці обставини і змусили автора взятись за розробку і написання науково-навчального посібника "Вступ до етнополітології". Це і без того відповідальне, і важке завдання ускладнюється тим, що подібних видань ні в Україні, ні за кордоном, на жаль, поки що немає. На щастя, є початкові розвідки в цьому напрямку, зроблені поодинокими українськими вченими-емігрантами ще в 20-30-х pp., а також довідково-енциклопедичні та науково-теоретичні видання ( переважно академічного, а не навчального характеру ), кількість яких сьогодні швидко зростає на Заході і які нещодавно почали з'являтись в незалежній Україні. Додатковою перешкодою є і брак нових, добре вивірених, апробованих і загальновизнаних методологічних засад етнополітичних досліджень, методичних розробок, а також відповідного досвіду читання лекцій з цієї тематики. Адже центри та відділи етнополітичних досліджень академічних установ та вузівські кафедри етнополітології в Україні лише розгортають свою діяльність. Отже склалась дійсно парадоксальна ситуація: бурхливий розвиток етнополітології як науки на Заході та її становлення в незалежній Україні, з одного боку, і лише зародження етнополітології як навчальної дисципліни і за кордоном, і в Україні, з іншого боку. Причини такого становища, тобто запізнілого народження етнополітології і як науки, і як навчального предмету, будуть розглянуті нижче. Тут зробимо лише кілька важливих зауважень.

По-перше. Мета даної роботи - знайти нові методологічні засади дослідження етнополітичних проблем; простежити зародження і розвиток етнополітичних ідей та підсумувати досвід їх втілення в життя в світі і в Україні. Загальна мета пропонованого посібника, говорячи словами одного з перших, найбільш помітних, але призабутих українських націологів і етнополітологів О.Бочковського - "розвіяти романтичну імлу та шовіністичну темряву, що хмарою затемнює національну справу".

По-друге. Автор не ставить за мету ані розробку суто української етнополітології, ані штучного перенесення всієї західної етнополітоло-гічної науки на український грунт. Він просто намагається простежити розвиток етнополітичних ідей з тим, щоб взяти на озброєння все те, що, на його думку, буде сприяти розвитку етнополітології як науки і навчальної дисципліни і може якоюсь мірою стати в пригоді молодій незалежній державі. Тільки такий підхід може дати можливість уникнути, з одного боку, ізоляціонізму й провінціалізму і скористатись найкращими досягненнями світової етнополітичної теорії й практики, а з іншого - збагатити їх деякими досить оригінальними ідеями вітчизняних вчених і певним корисним досвідом самої України.

По-третє. Автор всіляко намагається уникати ролі судді чи арбітра в дискусіях тих чи інших наукових шкіл чи окремих вчених. Він прагне діяти як організатор "виставки" (своєрідними "експонатами" якої є різноманітні етнополітичні теорії і концепції, вироблені й апробовані людством на протязі його писаної історії) та її "гід", а часто і "гід-перекла-дач", оскільки абсолютна більшість робіт західних вчених ще не перекладена на українську мову і майже відсутня в бібліотеках України. При цьому автор посібника, як правило, знайомить потенційного читача з кількома найбільш цікавими й оригінальними, різними і навіть діаметрально протилежними точками зору на одну й ту ж проблему, до того ж, не стільки у власному переказі, скільки у вигляді цитат з багатьох праць зарубіжних вчених.

По-четверте. Автор старанно уникає власних оцінок тих чи інших теорій і практичного досвіду, намагається, користуючись порадами В.Винниченка, стати на шлях "нелукавого й чесного виявлення подій", докладає всіх зусиль, щоб "одсунити від себе всяке національне чи партійне лицеприяття, одійти від усяких особистих симпатій чи антипатій" і розглядати всі ідеї, явища й процеси в "усій їх об'єктивності".

По-п'яте. Автор не пропонує і тим більш не нав'язує готових до вжитку істин, висновків і рецептів. Потенційний читач має сам, на свій власний розсуд, сприйняти ті ідеї, які співзвучні його душі, знайти свою
власну істину, зробити власні висновки, обрати власні шляхи їх втілсн ня в життя. Адже, як слушно зауважував німецький педагог XIX ст.

А.Дістервег, "розвиток і освіта жодній людині не можуть бути передані Кожний, хто бажає до них приєднатись, повинен досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням". І саме так може відбутись творча людина, свідомий громадянин, активний учасник тих процесів, які перетворять Україну на справді суверенну і незалежну державу та правове демократичне суспільство, допоможуть їй увійти до співтовариства цивілізованих народів, зайняти відповідне місце і відігравати належну їй роль.

По-шосте. При обранні теми цього науково-навчального видання, підготовці рукопису авторським кредом та своєрідною "клятвою Гіпок-рата" були слова Ф.Бекона: "Я хотів би закликати всіх людей до того, щоб вони пам'ятали справжні цілі науки, щоб вони не займались нею ... ні заради користі й слави, ні для того, щоб домогтись влади, ні для якихось інших негідних намірів, але заради того, щоб мало від неї користь і успіх саме життя".
Думки про доцільність і необхідність підготовки науково-навчального посібника з стнополітології виникли у автора ще наприкінці 80-х років. Основу посібника становлять лекції, які починаючи з 1988 р. читались автором в Інституті підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка, інших вузах Києва й України, в університетах Великобританії, Польщі, Росії, США, ФРН, Чехії та інших країн, а сьогодні читаються в Інституті економіки, управління та господарського права (м. Київ).

До даного посібника увійшли також попередні публікації автора, зокрема розділ "Зтнонациональная политика в контексте нового мьіш-ления" першого в Україні навчального посібника з політології (К., 1991)1, серія статей у словнику-довіднику "Межнациональньїе отношения" (К.,1991)2, брошури "Зтнонациональньге отношения в политической жизни общества" (К.,1991)3, "Основи зтнополитологии" (К.,1992)4 та ін.

Загалом даний науково-навчальний посібник був готовий до друку ще 1992 р. Проте, брак коштів завадив, на жаль, його виданню. Щоправда, деякі матеріали посібника увійшли до довідкового видання "Ет-нонаціональний розвиток України" (К.,1993 )5. А на початку 1994 р. журнал "Політологічні читання" видрукував на своїх шпальтах першу6 та другу7 частини посібника (підготовлені спільно з кандидатом філософських наук, доцентом Маруховською 0.0), за що автор вдячний його редакторові та співробітникам. Однак висловлені ними сподівання, що посібник "невдовзі буде опублікований окремим виданням"8 так і не справдились (і знов такі через брак коштів). Пізніше значна частина
матеріал16 даного посібника увійшла до двотомного довідника "Абетка етнополітолога" (К., 1996 )9, "Малої енциклопедії етнодержавознавства" ( К,1996 )10, "Основ етнодержавознавства" (К.,1997)п енциклопедії -Міграційні процеси у сучасному світі" (К., 1998)12 та енциклопедично-довідкового видання "Національно-державне будівництво" (К.,1999)13, за що автор вельми вдячний академікові УАПН Ю.І. Римаренку, редакторові зазначених праць. Принагідно відзначимо, що названі вище колективні видання щойно були допущені Комітетом по Державних преміях України в галузі науки і техніки до участі в конкурсі на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 1999 року14.
І лише сьогодні, завдяки фінансовій підтримці Інституту економіки, управління та господарського права, а також фірми "Крок" з'явилась можливість видрукувати даний науково-навчальний посібник окремим виданням.

На завершення автор висловлює щиру й глибоку подяку Ректорові Інституту економіки, управління та господарського права С.М. Лаптєву та Першому проректорові цього добре відомого вузу Т.В. Фінікову не лише за фінансову підтримку даного видання, а й за створення в ці складні й скрутні часи режиму найкращого сприяння впровадженню у навчальний процес курсу з етнополітології, видання методичного посібника для самостійної роботи студентів "Основи етнополітології", в якому вміщено тематичний план курсу, програма, плани лекцій і семінарських занять та рекомендована література15, а також за відкриття при зазначеному Інституті аспірантури зі спеціальності "Етнополітологія та етнодержавознавство" (1997 p. BAK України затвердила нову спеціальність 23.00.05 "Етнополітологія та етнодержавознавство"), до якої автор запрошує всіх тих, хто бажає прилучитись до подальшої розробки актуальних проблем етнополітології - однієї із найважливіших дисциплін XXI століття (докладно про набір до аспірантури дивися передостанню сторінку посібника).

Щиросерда подяка комерційному директорові фірми "Крок" Ю.А.Потійку за матеріально-фінансову підтримку видання даного науково-навчального посібника.
Слова глибокої вдячності за позитивну оцінку та критично-конструктивні пропозиції щодо рукопису даного посібника автор адресує докторові історичних наук, Першому заступникові Голови Державного Комітету України у справах національностей та міграції В.П. Трощинсько-Щ та докторові політичних наук, завідувачу Сектора політичного аналізу та прогнозування внутрішньополітичних питань Адміністрації Президента України Л.Є. Шкляру.

Автор вельми вдячний кандидатові філософських наук, доцентові
Маруховській О.О. та студентові юридичного факультету ЕУГП Бан цер А.О. за надання значної технічної допомоги при підготовці цього посібника до друку.

Водночас автор (який до того ж виступає у ролі перекладача вико ристаних робіт зарубіжних вчених та редактора і коректора даного по сібника) бере на себе всю відповідальність за можливі некоректності й неточності, яких важко уникнути при підготовці будь-якого науково-нав чального посібника, особливо одного з перших та ще й з такої надзвичайно складної, суперечливої і делікатної проблематики, якою є етнопо-літична царина людського буття.