§8. Концепція "символічної етнічності"
Особливий інтерес, на думку автора, становлять розглянуті вище два перших типи ідентичності Дж.Маккейя і Ф.Льюінса - "мінімальної" та "поміркованої", а також перший тип ідентичності Р.Бретона, пов'язаної із символічними етнічними цінностями. Саме ці три типи ідентичності стали підвалинами досить коректної і перспективної концепції "символічної етнічності" (simbolic ethnicity). Цю концепцію наприкінці 70-х років висунув і обгрунтував професор соціології Колумбійського університету Герберт Ганс. Згідно із цією концепцією, в поліетнічних суспільствах йдуть два паралельних процеси: з одного боку, відбувається етнічний ренесанс, а з іншого - продовжується процес асиміляції та акультурацп. Багато представників етнічних груп цікавляться не стільки їх організаційними справами чи економічними і політичними проблемами, скільки питаннями збереження етнічної ідентичності та пошуками зручних для себе шляхів і засобів її вираження, зокрема, за допомогою етнічних символів - традицій, одягу, їжі тощо. Саме цей феномен Г.Ганс і назвав "символічною етнічністю" або "етнічністю останньої надії".58 З того часу термін "символічна етнічність" почав широко вживатись у західній науці. За слушним твердженням багатьох західних вчених, "символічна етнічність", з огляду на свою символічність, буде існувати довго, передаючись із покоління у покоління. Позитивно оцінюючи такий різновид етнічності, вони особливо підкреслюють той факт, що вона не є перешкодою для вільного розвитку особи та/чи суспільства.59 Більше того, за твердженням американської дослідниці Мері Уотерс, під яким готовий підписатися і автор, "символічна етнічність є компромісом між пошуками спільності та бажанням індивідуальності".60 За нашим переконанням, символічній етнічності належить майбутнє: раніше чи пізніше, але вона прийде на зміну політизованій етнічності.
З усього наведеного вище можна зробити два основних висновки. По-перше, сьогодні у західній науковій, навчальній та довідковій літературі термін "етнічність" вживається у двох основних значеннях: 1) у широкому розумінні, тобто як етнічна спільнота (етнос, нація, етнічна та національна група) з усіма її ознаками, характерними рисами і особливостями та 2) у вузькому - тобто лише як ці ознаки, характерні риси й особливості, названі нами "етнічною аурою". По-друге, етнічність, у вузькому її розумінні, або "етнічна аура" є надзвичайно складним, внутрішньо суперечливим і мінливим феноменом. Це водночас і набір пев-
них етнічних рис, які характеризують окрему' особу та/чи групу людей, і особливий стиль життя та сприйняття як внутрішнього, так і зовнішнього світу, і форма соціальних відносин, і процес визначення етнічної ідентичності, і різновид ідеології, і знаряддя збереження чи поширення політичного та соціального статусу носіїв етнічності, і засіб мобілізації людей, і сенс їх виживання, існування та діяльності, і певний вид енергії тощо.
Розробка західною наукою концепцій етнічності у широкому і вузькому розумінні, на нашу думку, є досить конструктивним і ефективним підходом. Він дає можливість більш глибоко й цілеспрямовано вивчати як самі етнічні спільноти, так і їх специфічні риси та особливості. А це в свою чергу сприяє кращому розумінню етнічної сфери людського буття, визначенню справжньої ролі й місця етнічних спільнот в історичному процесі та політичному житті окремих країн і планети, розробці або вдосконаленню етнонаціональної політики тощо.